ЗАТВЕРДЖЕНО ПРАВЛІННЯМ УКРАЇНСЬКОЇ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЧНОЇ АСОЦІАЦІЇ 4 ЖОВТНЯ 2019 РОКУ.

РЕКОМЕНДАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЧНОЇ АСОЦІАЦІЇ лікарям первинної ланки охорони здоров’я з ведення НПЗП-індукованих гастропатій, засновані на міжнародних «Керівних рекомендаціях з ведення пацієнтів з гастропатією, викликаною нестероїдними протизапальними препаратами (міжнародний консенсус «ICON-G»)

В міжнародній практиці охорони здоров’я все частіше використовуються настанови, які готуються цілими групами експертів. Особлива увага останні роки приділяється не тільки ефективності, але й безпеці препаратів та попередженню побічної дії.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), рецептурні та безрецептурні, відносяться до найбільш використовуваних засобів по всьому світу. Вони доказали свою ефективну дію щодо зменшення запалення та полегшення болю при широкому спектрі захворювань, як гострих, так і хронічних. Їх призначають лікарі загальної практики, та вузькі спеціалісти, серед яких ревматологи, травматологи та інші. А неврологи та кардіологи ще з кінця минулого століття включили низькі дози ацетилсаліцилової кислоти (АСК) до обов’язкових призначень пацієнтам похилого віку для профілактики інсульту та інфаркту.

Незважаючи на той факт, що про ускладнення під час вживання НПЗП, особливо з боку шлунково-кишкового тракту (гастрит, гастропатію, виразки, перфорацію тощо) добре відомо, особливих настанов щодо ведення НПЗП-індукованої гастропатії не існувало. Між тим, незалежно від шляху введення НПЗП, доведено, що ризик ураження слизової оболонки ШКТ при вживанні НПЗП зростає майже у 4 рази, а ризик шлунково-кишкової кровотечі – майже у 8 раз. Навіть вживання низьких доз АСК призводить до формування виразки у кожного десятого пацієнта.

Посилюють ризик виникнення НПЗП-індукованої гастропатії такі фактори: вік (пацієнти старші за 60 років та діти), наявність ШКТ-захворювань в анамнезі або присутність H.pylori, вживання двох і більше НПЗП засобів одночасно, супутні ураження нирок та/або печінки, використання кортикостероїдів. Тому міжнародні експерти розробили специфічні практичні рекомендації для терапевтів, які стосуються країн, що розвиваються. Україна наразі перебуває в стані медичної реформи, тому ці настанови особливо актуальні для лікарів первинної ланки, які найчастіше стикаються з усіма проявами ураження ШКТ на фоні прийому НПЗП засобів. До того ж, доведено, прийом інгібіторів протонної помпи (ІПП), наприклад омепразолу, значно зменшує ризик виникнення цих небажаних явищ, зокрема, шлункових кровотеч можна знизити в 4 рази.

Для пацієнтів з високим ризиком розвитку гастропатії найважливішим є: ретельне вивчення анамнезу, попередніх лабораторних досліджень та виважене призначення НПЗП засобів у продовж якомога короткого терміну, використання переважно селективних інгібіторів ЦОГ-2 та альтернативних методів терапії, інформування пацієнтів про обережний прийом НПЗП тільки «за потребою» та обов’язкове призначення ІПП в якості терапії захисту у звичайних або подвійних дозах та обстеження для раннього виявлення ознак ураження ШКТ.
Для пацієнтів з помірним та низьким ризиком гастропатії на перший план виходять: можливість застосування топічних НПЗП, профілактична терапія ІПП у звичайних дозах, інформування про небезпечність прийому високих доз НПЗП та самостійного призначення препаратів без консультації лікаря, а також регулярні обстеження для визначення необхідності подальшого прийому НПЗП.

Пропонуємо розглянути основні рекомендації ICON-G та зі свого боку вважаємо за потрібне доповнити їх пунктами, що відповідають реаліям сучасної практики охорони здоров’я в Україні, в тому числі данні досліджень, згідно яких на сьогодні лише 1,9% сімейних лікарів разом з НПЗП призначають у якості гастропрокторів ІПП. Отже такими додатковими критеріями для вибору ІПП для захисту шлунку і запобігання розвитку НПЗП-індукованої гастропатії є: велика доказова база, яка підтверджує ефективність та безпеку лікарського засобу ІПП; бездоганна якість, тобто наявність сертифікації у країнах з високими стандартами управління якістю, наприклад FDA США; залучення лікарського засобу до списку препаратів, що рекомендовані ВООЗ та національного переліку життєво важливих ЛЗ; якомога ширший терапевтичний спектр для різних вікових груп (можливість прийому для дітей раннього віку – від 1 року та літніх людей) та спеціальних категорій пацієнтів з підвищеними вимогами до безпеки - вагітних жінок, пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком тощо; враховуючи невисокий рівень платоспроможності населення та відсутність IПП у списку відшкодування, вартість терапії ІПП для гастропротекції не повинна перевищувати вартість основної терапії з використання НПЗП.
Дотримування сучасних настанов з ведення НПЗП-індукованої гастропатії допоможе українським фахівцям попередити серйозні наслідки вживання як рецептурних, так і безрецептурних НПЗП лікарських засобів, що буде мати позитивні медичні, соціальні та економічні наслідки.