EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Пізній діагноз артеріальної гіпертензії супроводжується підвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень у пацієнтів

Артеріальна гіпертензія Артеріальна гіпертензія
Артеріальна гіпертензія Артеріальна гіпертензія

Що нового?

Довший період до діагностики артеріальної гіпертензії підвищує ризик несприятливих серцево-судинних наслідків через невчасне застосування антигіпертензивних препаратів.

Згідно з результатами великого ретроспективного когортного дослідження, затримки у діагностиці артеріальної гіпертензії (АГ) є поширеними та призводять до несвоєчасного початку лікування та підвищеного ризику серцево-судинних подій у довгостроковій перспективі.

Дослідники проаналізували дані електронних медичних записів інтегрованої системи охорони здоров'я за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2021 року. У дослідження включили загалом 311 743 дорослих пацієнтів віком від 18 до 85 років. Усі учасники мали щонайменше два амбулаторні вимірювання артеріального тиску 140/90 мм рт. ст. або більше, проведені з інтервалом не менше 30 днів. Цей критерій використовувався для попереднього діагнозу артеріальної гіпертензії. Аналіз даних проводився між січнем і листопадом 2023 року.

Час постановки діагнозу

Учасників поділили на категорії за інтервалом між другим вимірюванням підвищеного артеріального тиску та офіційним діагнозом артеріальної гіпертензії, підтвердженим лікарем:

1. Без задокументованого діагнозу
2. З попереднім діагнозом
3. Діагноз виставлений між першою та другою реєстрацією підвищених показників АТ (референтна група)

Діагноз виставлений після другого підвищеного рівня АТ (1-90 днів, 91-365 днів, або >365 днів)

Ключові результати

  • Початок медикаментозної терапії. Пацієнти з пізнім діагнозом значно рідше отримували рецепти на антигіпертензивні препарати протягом 30 днів (30,6% проти 75,2%).
  • Серцево-судинні наслідки: Довші затримки діагностики АГ корелювали із вищим п'ятирічним комплексним ризиком ішемічного інсульту, інфаркту міокарда або госпіталізації через серцеву недостатність. Коефіцієнт ризику (HR) збільшувався залежно від цієї затримки:
    (а) 1–90 днів: HR 1,04 (95% довірчий інтервал [ДІ], 0,95–1,13)
    (b) 91–365 днів: HR 1,11 (95% ДІ, 1,04–1,19)
    (c) 365 днів: HR 1,29 (95% ДІ, 1,23–1,36)

Хто мав найдовшу затримку з діагнозом АГ?

Найбільші затримки з діагностикою були в наступних підгрупах:

  • Дорослі пацієнти (45–64 роки): Медіанна затримка становила 17,5 місяців порівняно з 13,4 місяцями у пацієнтів віком ≥75 років.
  • Пацієнти-жінки: Медіанна затримка становила 16,6 місяців порівняно з 16,1 місяцями у чоловіків.
  • Представники монголоїдної (неіспаномовні) та негроїдної рас: Медіанна затримка становила відповідно 18,5 та 17,2 місяці, порівняно з 16,3 місяцями у неіспаномовних пацієнтів білого походження.

Чому це важливо?

АГ є одним із найважливіших факторів ризику серцево-судинних захворювань, провідної причини смерті у світі. Втрачені можливості ранньої діагностики та лікування призводять до частіших госпіталізацій, гірших довгострокових наслідків і смертей.

Ключові аспекти

Результати вказують - системам охорони здоров'я треба раніше виявляти високий артеріальний тиск і діяти швидше. Раннє виявлення та своєчасне лікування АГ можуть суттєво зменшити навантаження від серцево-судинних захворюваннь, в групах ризику.

Джерело:

JAMA Network Open

Стаття:

Delayed Hypertension Diagnosis and Its Association With Cardiovascular Treatment and Outcomes

Автори:

Yuan Lu та ін.

Коментарі (0)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua
Спробуй: