Тривала терапія клопідогрелом після реваскуляризації нижніх кінцівок покращує виживаність та знижує ймовірність основних несприятливих подій у пацієнтів із захворюваннями периферичних артерій, не збільшуючи при цьому ризику кровотечі.
Результати великомасштабного ретроспективного дослідження показали, що у пацієнтів із захворюванням периферичних артерій (ЗПА), які отримували клопідогрел більше 12 місяців після реваскуляризації нижніх кінцівок (РНК), показники виживання та серцево-судинних наслідків були значуще кращими без збільшення частоти кровотеч порівняно з пацієнтами, які отримували клопідогрел протягом більш короткого періоду.
У ході дослідження було проведено аналіз електронної медичної документації 1954 пацієнтів із ЗПА, які перенесли відкриту хірургічну або ендоваскулярну РНК. Усього було виявлено 17 унікальних періопераційних та 101 довгостроковий режим антитромботичної терапії, що підкреслює широку варіабельність реальної клінічної практики. Клопідогрел виявився антиагрегантним препаратом, що найчастіше призначається, його використовували майже в 70% випадків.
Серед пацієнтів, які приймали клопідогрел, 947 (69,5%) отримали тривалу терапію (>12 місяців). Пацієнти цієї групи з більшою ймовірністю перенесли попереднє ендоваскулярне втручання і отримували лікування з приводу кульгавості. Навпаки, пацієнти, які отримували терапію коротшою тривалістю (≤12 місяців), були старшими, і у них частіше спостерігалися супутні захворювання, такі як застійна серцева недостатність та хронічна ниркова недостатність.
Аналіз виживання за Капланом-Мейєром виявив значно кращу загальну виживаність, виживаність без основних несприятливих подій з боку нижніх кінцівок (MALE) і виживаність без основних несприятливих серцево-судинних подій (MACE) у групі тривалої терапії. Важливо відзначити, що багатофакторний регресійний аналіз за методом Кокса підтвердив, що обмежене застосування клопідогрелу було незалежно пов'язане з підвищеним ризиком смерті (відношення ризиків [HR] 1,93), а також комбінованих наслідків смерть/MALE (HR 1,32) та смерть/MACE (HR 1,39).
Примітно, що тривалість прийому клопідогрелу була пов'язана зі збільшенням частоти геморагічних ускладнень. Результати наголошують на необхідності стандартизації схем антитромботичної терапії після РНК, а також виявляють труднощі проведення обсерваційних досліджень, зумовлені суттєвою варіабельністю призначень у клінічній практиці. Автори вважають за необхідне проведення проспективних рандомізованих досліджень для визначення оптимальних антитромботичних стратегій, адаптованих до індивідуальних характеристик пацієнтів із ЗПА.
Journal of Vascular Surgery
Variations in antithrombotic prescriptions and evaluation of extended clopidogrel therapy after lower extremity revascularization for peripheral artery disease
Nicholas Wells та співавт.
Коментарі (0)