Зв'язок між тривалістю терапії гепарином і смертністю при гострому панкреатиті

Реферати 2 хв 1405

Розмір шрифту

Дата публікації: 06/09/2025

Це ретроспективне дослідження намагалося дослідити зв'язок між тривалістю з гепаринотерапії (антикоагулянтної терапії) та смертністю у пацієнтів з гострим панкреатитом.

Дивитися все

Гловні тези

Терапія гепарином, що тривала менше 4 днів, збільшувала смертність за 30 і 90 днів, тоді як 7-денна терапія демонструвала найнижчу смертність у критично хворих пацієнтів з гострим панкреатитом.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

У цьому дослідженні було використано матеріали з двох великих баз даних інтенсивної терапії: [1] Медична інформаційна база для інтенсивної терапії IV (MIMIC-IV) и [2] Спільні дослідницькі бази даних eICU (eICU-CRD). Дослідження з 2008 по 2019 рік включило 1705 пацієнтів з гострим панкреатитом. Для оцінки можливих нелінійних зв'язків між тривалістю використання гепарину та смертністю за 30 і 90 днів використовували обмежене кубічне сплайн-моделювання (RCS).

Пацієнтів дослідження поділили на 4 групи за розподілом квартилів і характеристиками кривої RCS: <4 дні, 4-7 днів, 8-14 днів і >14 днів, Група застосування препарату протягом 4-7 днів була контрольною. Для визначення рівня смертності було проведено пропорційний регресійний аналіз ризику Кокса та аналіз виживання Каплана-Мейєра, при цьому 30-денна смертність була основною кінцевою точкою, а 90-денна — вторинною кінцевою точкою.

Результати

Було виявлено J-подібний зв'язок між тривалістю прийому гепарину та смертністю як через 30, так і через 90 днів. Найнижчі показники смертності спостерігалися приблизно через 7 днів лікування. З іншого боку ті, хто отримував гепарин менше 4 днів, мали значно вищий ризик смерті після 30 днів (співвідношення ризику [HR]: 2,57, 95% Довірчий інтервал [ДI]: 1,53–4,30) та 90 днів (HR: 1,57, 95% ДІ: 1,07–2,32). Рівень смертності, здається, стабілізувався після семи днів. Підгруповий аналіз на основі тяжкості захворювання послідовно підтвердив ці закономірності.

Висновок

Серед критично хворих пацієнтів з гострим панкреатитом короткочасна терапія гепарином (<4 дні) була пов'язана з підвищенням коротко- та середньострокової смертності. Найсприятливіші результати виживання були пов'язані з терапією гепарином, що тривала близько 7 днів.