Ефекти заліза деризомальтозату при серцевій недостатності в залежності від функції нирок

Реферати 2 хв 946

Розмір шрифту

Дата публікації: 01/11/2025

Дивитися все

Гловні тези

У пацієнтів із серцевою недостатністю та дефіцитом заліза, у яких рШКФ <45 мл/хв/1,73 м², спостерігається більш виражене симптоматичне та клінічне покращення після внутрішньовенного введення заліза деризомальтозату.

Передумови до проведення дослідження

У пацієнтів із серцевою недостатністю (СН) та дефіцитом заліза в організмі (ДЗ) користь від внутрішньовенного введення препаратів заліза може відрізнятися залежно від функціонального стану нирок. Метою даного дослідження було вивчення впливу заліза деризомальтозату на серцеву недостатність у поєднанні з дефіцитом заліза в організмі, залежно від функції нирок.

Методологія

Випробування IRONMAN являло собою рандомізоване порівняльне відкрите дослідження внутрішньовенного введення заліза деризомальтозату (FDI) та стандартного лікування у пацієнтів із СН з фракцією викиду лівого шлуночка ≤45% та ДЗ (насичення трансферину <20% та/або феритин <100 мкг/л). Комбінованою кінцевою точкою були повторні госпіталізації з приводу СН та серцево-судинна смерть (ССС) (показник був нижчим у групі пацієнтів, які отримували FDI). Результати оцінювалися в залежності від вихідної розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ) і поділялися на три категорії.

Результати

З 1137 учасників у 435 (38%) була рШКФ <45 мл/хв/1,73 м², у 295 (26%) 45-59 мл/хв/1,73 м² і у 407 (36%) >60 мл/хв/1,73 м². Пацієнти з рШКФ <45 мл/хв/1,73 м² були старшими, страждали на тяжчу СН, у них відзначалася більша кількість подій. Показники первинної кінцевої точки на 100 пацієнто-років у групі FDI порівняно зі стандартним лікуванням склали 164 проти 213 (відношення ризиків RR 0,77), 84 проти 105 (RR 0,79) і 88 проти 93 (RR 0,98) за трьома категоріями рШКФ, при цьому не спостерігалося значущої взаємодії між рШКФ та ефектом лікування (p для взаємодії = 0,67).

У пацієнтів з рШКФ <45 мл/хв/1,73 м² FDI через 4 місяці поліпшив оцінку по Міннесотському опитувальнику для вивчення якості життя пацієнтів з хронічною СН (MLHFQ) (p для взаємодії = 0,01) і продемонстрував тенденції до зниження числа перших госпіталізації з приводу СН і смертності (відносний ризик 0,76, p для взаємодії = 0,53) та комбінованої кінцевої точки інфаркту міокарда, інсульту, госпіталізації з приводу СН та смертності від серцево-судинних захворювань (HR 0,71, p для взаємодії = 0,29), хоча тести на взаємодію не були значущими.

Висновок

Пацієнти з СН з ДЗ та рШКФ <45 мл/хв/1,73 м², як правило, мають більш виражену симптоматику, найгірші результати лікування та можуть отримати більше користі від призначення FDI. Для підтвердження цих результатів потрібні додаткові дослідження, в ідеалі метааналізи індивідуальних даних пацієнтів.