Змінити пароль!
Скинути пароль!
У Канадських консенсусних рекомендаціях пропонується індивідуальний поетапний підхід до лікування атопічного дерматиту з використанням місцевої терапії та наголошується на важливості інтеграції нових методів лікування, таких як місцеве застосування інгібіторів Янус-кіназ поряд з традиційними варіантами.
Група з 10 канадських дерматологів випустила нові узгоджені рекомендації, спрямовані на покращення лікування атопічного дерматиту з використанням місцевої терапії. Матеріали, докладно викладені у журналі Dermatology and Therapy надають оновлені рекомендації, що відображають останні досягнення в методах лікування, і підкреслюють підхід, орієнтований на пацієнта.
Ключові рекомендації
1. Індивідуальні плани лікування
Лікування має підбиратися індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням віку, тяжкості захворювання, локалізації уражених ділянок, частоти загострень та особистих переваг. Заохочується спільне прийняття рішень для підвищення прихильності до терапії та задоволеності пацієнта.
2. Оцінка ступеня тяжкості та впливу на повсякденну активність
Лікарі повинні оцінювати як об'єктивні ознаки (наприклад, тяжкість ураження, поширеність), так і суб'єктивні симптоми (наприклад, свербіж, порушення сну) за допомогою таких інструментів, як Пацієнт-орієнтована шкала оцінки екземи (POEM) та Індекс поширеності та тяжкості екземи (EASI).
3. Навчання пацієнтів має важливе значення
Вирішальне значення має навчання пацієнтів з питань патофізіології АТ, виключення впливу тригерних факторів та очікувань від лікування. Чіткі інструкції про те, як і коли використовувати місцеві препарати, особливо кортикостероїди, можуть допомогти зменшити стероїдофобію та покращити результати.
4. Зволожуючі засоби як терапія першої лінії
Регулярне та рясне використання зволожуючих засобів без ароматизаторів є основним компонентом лікування. Пом'якшувальні засоби (емоленти) покращують бар'єрну функцію шкіри, мінімізують частоту загострень і можуть знизити потребу в кортикостероїдах.
5. Топічні кортикостероїди (ТКС)
ТКС залишаються засобом першої лінії для лікування загострень. Для найкоротшого терміну дії слід вибирати найнижчий ефективний режим дозування. Для зменшення побічних ефектів рекомендується застосування уривчастими курсами. Рекомендації включають:
6. Терапія, що дозволяє мінімізувати застосування кортикостероїдів при тривалому лікуванні.
Топічні інгібітори кальциневрину (ТІК) та інгібітори фосфодіестерази-4 (ФДЕ4) (наприклад, кризаборол) рекомендуються для:
7. Профілактична підтримуюча терапія
Людям з частими загостреннями рекомендується наносити нестероїдні препарати або ТКС на раніше уражені ділянки двічі на тиждень для підтримки контролю над захворюванням та зниження частоти загострень.
8. Нові препарати: Інгібітори Янус-кіназ (JAK)
Топічні інгібітори JAK, такі як руксолітініб, стають новими варіантами лікування для тих, хто не відповідає достатньою мірою на традиційні місцеві засоби. Вони ефективні для швидкого полегшення свербежу і мають протизапальну дію, але дані про безпеку їх довгострокового застосування нині відсутні.
9. Етапний підхід при недостатній відповіді на лікування
Якщо місцева терапія не дала результату, лікарям слід розглянути можливість:
10. Особливі групи пацієнтів
Узгоджуючи стратегії лікування з індивідуальними потребами та уподобаннями пацієнтів, ці рекомендації спрямовані на покращення результатів лікування та якості життя людей, які борються з АтД.
Dermatology and Therapy
Canadian Consensus Guidelines for the Management of Atopic Dermatitis with Topical Therapies
Melinda J Gooderham та співавт.
Коментарі (0)