На підставі результатів систематичного огляду та метааналізу встановлено, що значний вплив когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) на контроль рівня глікемії у пацієнтів із цукровим діабетом в основному проявляється при тривалому лікуванні. Мета дослідження полягала в оцінці короткотривалого та довготривалого впливу КПТ на контроль рівня глікемії. У метааналіз було включено 19 рандомізованих контрольованих досліджень за участю 3885 пацієнтів із цукровим діабетом.

Крім того, для оцінки впливу КПТ на контроль рівня глікемії при різних типах цукрового діабету (1-го та 2-го типів), а також в умовах індивідуальної та групової терапії, було проведено аналіз за підгрупами. Протягом перших шести місяців КПТ не було виявлено статистично значущих змін концентрації глікованого гемоглобіну (HbA1c) в порівнянні зі стандартним лікуванням. Однак при тривалості лікування більше шести місяців КПТ була ефективніша за стандартну терапію з точки зору мінімізації концентрації HbA1c.

Стандартизована середня різниця (ССР) склала −0,44 (Z=4,49), що свідчило про статистично значуще поліпшення контролю рівня глікемії. Результати аналізу за підгрупами вказували на довгостроковий вплив КПТ на контроль рівня глікемії у пацієнтів з цукровим діабетом 1-го і 2-го типу. ССР склала -0,85 (Z = 2,23) і -0,33 (Z = 4,52) відповідно. КПТ рекомендована як перспективний варіант лікування для підвищення контролю рівня глікемії у пацієнтів із цукровим діабетом, які проходять тривале лікування. Довгострокові ефекти КПТ — важлива перевага для більш ефективного лікування цукрового діабету.