Лікування запорів полегшує симптоми з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у пацієнтів з повільним транзитом вмісту по товстій кишці

Новини медицини 1 хв 1687

Розмір шрифту

Дата публікації: 09/07/2025

Що нового?

Виявлення та корекція уповільнення товстокишкового транзиту при гастропарезі може полегшити загальні симптоми з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Комплексна оцінка моторики всього шлунково-кишкового тракту та корекція уповільненого випорожнення постгастральних відділів мають ключове значення для оптимізації результатів лікування.

Нещодавнє дослідження під керівництвом Брайана С. Сурджанхати та співавторів (Brian C. Surjanhata et al.) виявило недооцінений зв'язок між запорами та симптомами з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у пацієнтів з гастропарезом. Дослідники виявили, що лікування запорів призвело до значного полегшення симптомів з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, але в першу чергу у пацієнтів із уповільненим транзитом вмісту по товстій кишці.

У дослідженні взяли участь 56 пацієнтів із симптомами гастропарезу, які пройшли комплексне дослідження моторики шлунково-кишкового тракту, включаючи капсульний тест моторики та сцинтиграфію випорожнення шлунка. На підставі отриманих результатів пацієнти або почали приймати препарати для лікування запорів, або скоригували їхню дозу. Симптоми були повторно оцінені через 6 місяців з використанням валідованих показників, включаючи індекс кардинальних симптомів гастропарезу (GCSI), оцінку болю у верхній частині живота та оцінку тяжкості запору.

Через 6 місяців у пацієнтів із уповільненим транзитом вмісту по товстій кишці відзначалися значні поліпшення показників за шкалою GCSI (p = 0,007), включаючи зниження нудоти та блювання (p = 0,02) та відчуття раннього насичення/переповнення шлунка (p = 0,002). Також було відзначено тенденцію до зниження показників метеоризму/здуття живота (p = 0,06). Важливо, що біль у верхній частині живота залишився незмінним. Ця користь була опосередкована змінами у пацієнтів із затримкою транзиту вмісту по товстій кишці та із затримкою спорожнення шлунка.

Навпаки, у пацієнтів із нормальним товстокишковим транзитом не спостерігалося значного полегшення симптомів з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, незалежно від стану спорожнення шлунка. Ці результати наголошують на важливості моніторингу стану всього шлунково-кишкового тракту, а не тільки спорожнення шлунка, у пацієнтів із симптомами, схожими на гастропарез. Виявлення та усунення затримки транзиту товстою кишкою може стати новою стратегією, спрямованою на покращення результатів лікування цієї складної категорії пацієнтів.