Комплексна індивідуальна оцінка у поєднанні з індивідуально підібраними заходами щодо зміни способу життя, цілеспрямованою фармакотерапією та, за необхідності, хірургічним втручанням сприяє ефективному зниженню маси тіла, його довгостроковій підтримці та покращенню результатів лікування у пацієнтів з ожирінням протягом усього життя.
В огляді, заснованому на широкому пошуку літератури в PubMed, узагальнено рекомендації передової практики з діагностики та лікування ожиріння у дорослих. У ньому наголошується на важливості спільного прийняття рішень пацієнтами та медичними працівниками з урахуванням стадії захворювання, цілей лікування та переваг у способі життя.
Ретельна та цілеспрямована оцінка
Першим кроком ефективного лікування є повна клінічна оцінка стану пацієнта. Сюди входить історія змін маси тіла, що охоплює тенденції її зміни протягом усього життя, попередні спроби схуднути, історія захворювання та психічного здоров'я, спосіб життя та перешкоди на шляху до його змін. Після цілеспрямованого фізикального обстеження проводяться лабораторні дослідження, вибрані індивідуально для кожного пацієнта: зазвичай відправними точками є рівень глюкози натще, глікований гемоглобін (HbA1c), ліпідний профіль, тиреотропний гормон та печінкові ферменти. У деяких випадках на підставі факторів ризику додаються дослідження сну чи візуалізаційні дослідження печінки.
Антропометричні виміри залишаються центральними:
Якщо ІМТ помилково класифікує ризик, наприклад, у спортсменів або пацієнтів похилого віку, може допомогти аналіз композиційного складу тіла за допомогою біоімпедансометрії або плетизмографії, хоча його вартість, і вимоги до його виконання обмежують повсякденне використання.
Складання персоніфікованого плану лікування
Лікування ґрунтується на чотирьох складових: нутритивна терапія, фізична активність, поведінкові стратегії та медикаментозне лікування. В огляді просувається концепція «5A» — «Запитуй, оцінюй, радь, погоджуйся, допомагай» (Ask, Assess, Advise, Agree, Assist ) — для розвитку відносин співпраці та неупередженості.
Підхід, заснований на фенотипі, - підбір лікування з урахуванням харчової поведінки пацієнта, моделей насичення або метаболічного профілю може поліпшити результати. Наприклад, деякі препарати найкраще діють на людей, які страждають на емоційне переїдання, інші — на пацієнтів з поганою насичуваністю або низькою витратою енергії. При плануванні лікування необхідно враховувати соціальні детермінанти здоров'я, такі як доступ до здорової їжі, безпечні місця для занять фізичними вправами та фінансові ресурси.
В огляді наголошується, що прийом лікарських препаратів для лікування ожиріння та стратегії способу життя повинні продовжуватися і після початкової фази зниження маси тіла, щоб запобігти її повторному збільшенню. Клінічні дослідження показують, що припинення прийому таких препаратів, як семаглутид або тирзепатид часто призводить до значного збільшення маси тіла і втрати кардіометаболічної користі. Регулярне подальше спостереження має основне значення: щомісячне спостереження протягом перших трьох місяців дозволяє досягти кращих результатів.
Ефективне лікування ожиріння потребує більшого, ніж короткочасне зниження маси тіла. Для цього потрібна точна оцінка, індивідуально підібрана комбінація змін способу життя, препаратів і, можливо, хірургічного втручання, а також відданість постійної підтримки, яка може адаптуватися до стану здоров'я, що змінюється, і цілей кожного пацієнта.
Annals of Medicine
Obesity: assessment and treatment across the care continuum
Robert F Kushner та співавт.
Коментарі (0)