У проспективному рандомізованому контрольованому дослідженні з однобічним засліпленням використання кінезіотейпів додатково до фізичних вправ протягом двох тижнів забезпечувало більш виражене полегшення болю в шиї, зниження рівня обмежень життєдіяльності через біль у шиї, зменшення діаметра тригерних точок та товщини трапецієподібних м’язів. Метою дослідження було визначити ефективність кінезіотейпування у пацієнтів з болем у шиї та оцінити можливість використання вимірювання верхнього трапецієподібного м'яза, виконані при ультразвуковому дослідженні, для подальшого спостереження при застосуванні кінезіотейпів.

До дослідження було включено 60 учасників з неспецифічним болем у шиї, яких рандомізували до групи кінезіотейпування (n = 29) та групи фізичних вправ (n = 28). Пацієнти в групі фізичних вправ протягом 4 тижнів виконували програму вправ для шиї, а пацієнти у групі кінезіотейпування - програму вправ для шиї у поєднанні з кінезіотейпуванням 2 р/тиждень протягом 4 тижнів.

У учасників оцінювали ступінь обмежень життєдіяльності через біль у шиї (індекс обмеження життєдіяльності через біль у шиї), діапазон рухів шийного відділу та виразність болю (з використанням візуальної аналогової шкали (ВАШ)). Крім того, за допомогою ультразвукового дослідження виконували оцінку товщини верхнього трапецієподібного м'яза та діаметра тригерних точок. Всі вимірювання проводилися дослідником до, після та протягом першого місяця лікування.

Результати вказують, що, на відміну від групи, яка виконувала вправи, у групі з кінезіотейпами оцінка за шкалою ВАШ та індекс обмеження життєдіяльності через біль у шиї знизилися. Крім того, у групі кінезіотейпування товщина верхнього трапецієподібного м'яза і діаметр її тригерних точок були більшими в порівнянні з групою фізичних вправ. Клінічно значущих відмінностей між групами щодо діапазону рухів шийного відділу немає. У дослідженні було також встановлено, що ультразвукову оцінку трапецієподібного м'яза можна використовувати в наступній терапії кінезіотейпуванням.