Змінити пароль!
Скинути пароль!
Узгоджений алгоритм пропонує структурований підхід до діагностики та лікування функціональної диспепсії із застосуванням ітоприду як кращого прокінетичного препарату. З метою покращення результатів лікування пацієнтів в основі цього алгоритму - індивідуально підібрана терапія, яка включає препарати, що знижують кислотність, та нейромодулятори.
Функціональна диспепсія (ФД) - це стан, при якому порушується взаємодія кишечника та головного мозку. ФД викликає такі симптоми, як біль в епігастрії, здуття живота, почуття швидкого насичення та нудоту. Вона зустрічається у 11–30 % населення у світі та суттєво знижує якість життя. Проблеми при діагностиці ФД наголошують на необхідності формування чітких індивідуальних рекомендацій.
Для вирішення цих проблем 50 гастроентерологів взяли участь у фокус-групових дискусіях з метою розробки узгодженого алгоритму допомоги при ФД. У ході дискусій основна увага приділялася ключовим аспектам, включаючи збирання анамнезу, розпізнавання попереджувальних симптомів, ендоскопічні оцінки, дослідження на H. pylori та ерадикаційну терапію.
Діагностика
Діагноз ФД ставлять на підставі характерних симптомів, анамнезу та виключення інших захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) або черевної порожнини. Ретельний збір анамнезу та клінічне обстеження необхідні, щоб виключити такі стани, як виразкова хвороба, онкологічні захворювання, захворювання щитоподібної залози та проблеми з нирками, особливо у осіб віком від 45 років або у осіб із попереджувальними симптомами, такими як зниження маси тіла або дисфагія.
Обстеження зазвичай передбачає проведення ендоскопії верхніх відділів ШКТ для виключення органічних причин, зокрема інфекції H. pylori , і може включати додаткові лабораторні аналізи (наприклад, загальний аналіз крові, дослідження функції печінки та щитоподібної залози) та ультразвукове дослідження черевної порожнини. У пацієнтів, у яких відзначаються попереджувальні симптоми або відсутність відповіді на лікування, важливо проводити ендоскопію. Рекомендується досягти ерадикації H. pylori, особливо в регіонах з високим рівнем захворюваності на рак шлунка, при цьому симптоми, що зберігаються після ерадикації, можуть вказувати на ФД.
Додаткові діагностичні дослідження, такі як оглядова рентгенографія черевної порожнини, сцинтиграфія шлунка, електрогастрографія (ЕГГ), комп'ютерна томографія, серологічна діагностика целіакії (в регіонах з високою поширеністю целіакії) і глибока ендоскопічна біопсія дванадцятипалої кишки можуть допомогти підтвердити діагноз ФД або виключити інші основні причини хронічних диспепсичних симптомів.
Лікування
Лікування ФД включає комбіновану терапію препаратами, що знижують кислотність, прокінетичними препаратами та нейромодуляторами, підібраними з урахуванням конкретного підтипу захворювання. Інгібітори протонної помпи (ІПП) ефективні при підтипі ФД із синдромом епігастрального болю (СЕБ), при цьому прокінетичні препарати, такі як ітоприд, мають перевагу при постпрандіальному дистрес-синдромі (ПДС). У випадках рефрактерного захворювання при неефективності методів терапії першої лінії можна розглянути доцільність застосування нейромодуляторів та психотерапії, зокрема селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та гіпнотерапії. Через 4-6 тижнів лікування слід переглянути з метою коригування терапії в залежності від відповіді, що спостерігається у пацієнта. У таблиці 1 узагальнено дані про різні методи лікування ФД.
Алгоритм
Розроблений експертами алгоритм передбачає поетапний підхід до лікування, що починається з комплексної оцінки стану пацієнта та виявлення симптомів тривоги. Лікування підбирається індивідуально на підставі симптомів або підтипу ФД - СЕБ, ПДС або поєднання СЕБ-ПДС (рисунок 1).
Journal of The Association of Physicians of India
Proposed Algorithm for the Diagnosis and Management of Functional Dyspepsia in India
Showkat A. Zargar і співавт.
Коментарі (0)