Призначення 500 мг парацетамолу із 200 мг ібупрофену у якості мультимодальної анальгезії виявилося більш ефективним методом знеболення, ніж рутинна практика використання опіоідів (15 мг оксикодону з парацетамолом). Також зазначено, що використання селективних інгібіторів циклооксигенази-2, запобігає антитромбоцитарному ефекту на всьому протязі часу.

Даний огляд виконали для надання реалістичних, основаних на доказах рекомендацій стосовно використання НПЗП в першій лінії терапії після хірургічної операції, з урахуванням клінічних рекомендацій Американської академії отоларингології та хірургії голови та шиї (American Academy of Otolaryngology-Head & Neck Surgery, AAO-HNS), та базуючись на силі дії, ризику кровотеч, та профілях побічних ефектів ібупрофену, напроксену, мелоксикаму, целекоксибу.

Пошук за базами даних включив наступні:  Cochrane Library, National Library of Guidelines, NICE, Australian National Health and Medical, PubMed, EMBASE, Agency for Healthcare Research and Quality (AHRQ), та інші бази даних медичної інформації.

Графік, наведений нижче, демонструє, що застосування тільки НПЗП або в комбінації з парацетамолом більш вірогідно знижує рівень післяопераційного болю порівняно зі стандартними режимами використання опіоїдів: 

Порівняння методів знеболення

(Вертикальна вісь) ефективність контролю болю, бали NNT
(Горизонтальна вісь)

Оксикодон, 15 мг
Оксикодон, 15 мг з 650 мг парацетамолу
Напроксен, 500 мг
Ібупрофен, 200 мг з 500 мг парацетамолу

Ефективність контролю болю відображена на вертикальній осі як еквіваленти кількості пацієнтів, яким треба отримати лікування для того, щоб отримати зниження болю на 50% у одного пацієнта (NNT).

Співвідношення «користь-ризик» вказує на перевагу не-опіоідних режимів у першій лінії терапії, та підтверджено Кокрейнівським мета-аналізом 350 рандомізованих клінічних досліджень, що показав збільшення вдвічі частоти побічних ефектів при використанні опіоідів, порівняно з НПЗП, як показано на малюнку нижче.

Парацетамол/НПЗП

-   Забезпечують еквівалентне чи краще знеболення

-   Нижча частота побічних ефектів

-   Немає ризику залежності

Використання опіоідів

-    Аналогічне, деколи менше знеболення

-    Вища частота побічних ефектів

-    Ризик формування опіоідної залежності

Таким чином, згідно з клінічним керівництвом AAO-HNS з призначення опіоідів, мультимодальна неопіоідна анальгезія може бути названа першою лінією терапії, опіоіди можуть бути резервовані для лікування гострого та рефрактерного болю.