Зв'язок між психологічним стресом та дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба

Реферати 2 хв 1405

Розмір шрифту

Дата публікації: 09/10/2025

Дивитися все

Гловні тези

Тривожність, депресія та стрес корелюють з розвитком та тяжкістю скронево-нижньощелепних розладів, при цьому спостерігаються різні закономірності у різних вікових та гендерних підгрупах.

Передумови до проведення дослідження

Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) — складне багатофакторне ураження, що характеризується болем у щелепі, обмеженням функцій та порушенням рухливості; кожен із цих проявів може суттєво вплинути на якість життя. У цьому систематичному огляді кількісно досліджувався взаємозв'язок між аспектами психічного здоров'я та дисфункцією СНЩС для формування клінічної стратегії та покращення підходів до лікування.

Методологія

Дослідження проводилося відповідно до Переважних параметрів звітності для систематичних оглядів та метааналізу (PRISMA). Методологічна якість включених досліджень визначалася за допомогою інструменту оцінки якості Національних інститутів охорони здоров'я. Вилучення та аналіз даних проводилися систематично.

Результати

З 2392 спочатку відібраних досліджень 21 відповідало критеріям включення до підсумкової оцінки. Результати виявили тісний зв'язок між дисфункцією СНЩС та різними психічними факторами, включаючи стрес, депресію, тривожність та соматизацію . У пацієнтів з дисфункцією СНЩС спостерігалися значно вищі показники тривожності та депресії порівняно з контрольними групами.

Стрес був пов'язаний як із виникненням, так і з прогресуванням дисфункції СНЩС. Аналіз підгруп виявив важливі закономірності: депресія продемонструвала більш виражений зв'язок з дисфункцією СНЩС у чоловіків, тривожність була більшою мірою пов'язана з патологією СНЩС у студентів, у той час як у людей зрілого віку спостерігався виражений зв'язок як з депресією, так і з тривожністю. У підлітків дисфункція СНЩС була більш тісно пов'язана із соматизацією та обсесивно-компульсивними характеристиками.

Висновок

Було встановлено, що психологічні чинники, зокрема тривожність, депресія та стрес, відіграють ключову роль у розвитку та загостренні дисфункції СНЩС. Більше того, ці зв'язки відрізнялися залежно від демографічних груп, що давало цінну інформацію для розробки цільових профілактичних заходів та стратегій персоналізованого лікування.