Вплив пробіотиків на поведінку та симптоми шлунково-кишкового тракту у дітей з аутизмом

Реферати 1 хв 1848

Розмір шрифту

Дата публікації: 18/06/2025

У рандомізованому контрольованому дослідженні вивчили, чи можуть пробіотики полегшити розлади шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та поведінкові розлади у дітей віком від 2 до 9 років, яким діагностували розлад аутистичного спектра (РАС).

Дивитися все

Гловні тези

Тримісячний курс пробіотиків ефективний і безпечний для зменшення поведінкових і шлунково-кишкових симптомів у дітей з розладами аутистичного спектра.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

Загалом 180 дітей були випадково розподілені до груп, у яких застосовували:

Пробіотичні добавки (n=90)
Плацебо (n=90)

Пробіотик і плацебо надавалися у саше, вміст змішували з 50 мл теплого молока або води і приймали двічі на день протягом 3 місяців. Зміни поведінкових симптомів (за шкалою оцінки соціальної реактивності-2, SRS-2) та контрольним списком поведінкової аберації (друге видання) (ABC-2), а також шлунково-кишкові симптоми (за індексом тяжкості шлунково-кишкових розладів, GSI), були оцінені після 3-місячного періоду втручання.

Результати

Група прийому пробіотиків продемонструвала значне зниження тяжкості поведінкових симптомів, як показано у таблиці 1:

У групі тих, хто приймав пробіотики, значно знизилася основна симптоматика, така як соціальна ізоляція/апатія (40%), стереотипна поведінка (37,77%), гіперактивність (34,44%) та недостатнє спілкування (32,22%) — усі відмінності були статистично значущими (p=0,000). Окрім поведінкових змін, також спостерігали помітні покращення з боку шлунково-кишкового тракту: закреп (p=0,003) та діарея (p=0,043) стали менш вираженими, ніж у групі плацебо. Цікаво, що в обох групах спостерігався значний зв'язок між змінами поведінки та симптомами захворювань шлунково-кишкового тракту.

Висновок

Прийом пробіотиків призводив до полегшення як поведінкових, так і шлунково-кишкових симптомів у дітей з РАС без жодних побічних ефектів. Було виявлено кореляцію між двома доменами клінічних симптомів. Для підтвердження результатів потрібні більші дослідження.