Метою проведеного дослідження було вивчення користі різних блокаторів H1-гістамінових рецепторів у осіб з алергічним ринітом.

У цьому мережевому метааналізі пошук відповідних досліджень проводився в базах даних ClinicalTrials.gov, PubMed, Embase, OVID та Кокрейнівській бібліотеці. Мережевий метааналіз провели за допомогою програми Stata 16.0. Зниження оцінок симптомів у пацієнтів було підсумковим показником аналізу. Для оцінки клінічних ефектів лікування використовували відносні ризики з 95% довірчими інтервалами. Поверхню під кривими сукупного ранжирування (SUCRA) також розрахували для ранжування ефективності лікування.

Усього розглянули 18 відповідних критеріїв рандомізованих контрольованих досліджень за участю 9419 пацієнтів.

З точки зору зниження загальної оцінки симптомів та оцінки кожного окремого симптому, всі антигістамінні препарати перевершували плацебо. З точки зору зниження оцінок симптомів з боку очей (SUCRA: 97,2%, 88,8%), ринореї (SUCRA: 96,6%, 74,6%), закладеності носа (SUCRA: 96,4%, 76, 4% і загальної оцінки симптомів (SUCRA: 99,7%, 76,3%), дози рупатадину 20 мг і 10 мг займали відносно високі позиції за результатами SUCRA.

З точки зору зниження оцінок сверблячки в носі (SUCRA: 84,8%, 83,4%) і чхання (SUCRA: 87,3%, 95,4%), рупатадин у дозі 20 мг і левоцетиризин у дозі 5 мг займали високі позиції. З точки зору зниження оцінок симптомів, лоратадин у дозі 10 мг зайняв найнижче місце, якщо не враховувати плацебо.

Таким чином, рупатадин є найбільш ефективним засобом для полегшення симптомів алергічного риніту серед різних блокаторів H1-гістамінових рецепторів для прийому внутрішньо, а його доза 20 мг дає кращий результат порівняно з дозою 10 мг. У порівнянні з іншими антигістамінними препаратами, лоратадин у дозі 10 мг має меншу ефективність у пацієнтів із запальними захворюваннями носа.