Вивчення можливостей ОМТ при залишкових проявах синдрому обструктивного апное сну у дітей

Реферати 1 хв 1598

Розмір шрифту

Дата публікації: 18/06/2025

Синдром обструктивного апное сну у дітей

Дивитися все

Гловні тези

Орофаціальна міофункціональна терапія сприяє покращенню сну та якості життя дітей при залишкових проявах синдрому обструктивного апное сну.

Передумови до проведення дослідження

Залишкові прояви синдрому обструктивного апное сну (СОАС) можуть зберігатися у дітей навіть після хірургічного видалення причин обструкції верхніх дихальних шляхів (напр., збільшених мигдаликів - аденотонзилектомія). Орофаціальна міофункціональна терапія (ОМТ) набирає популярності в стоматології як неінвазивний метод лікування, але немає переконливих доказів ефективності СОАС у дітей. У цьому дослідженні оцінили ефективність ГТА у полегшенні суб'єктивних симптомів та об'єктивних параметрів сну при СОАС.

Методологія

Загалом у дослідження було включено 37 дітей, які мали залишкові прояви СОАС після операції. Їх поділили на дві групи: 21 дитина пройшла курс ОМТ, 16 дітей не отримали жодного лікування. Оцінювання проводилися на початку дослідження, а потім через 1 і 3 місяці. Враховували факт відкриття рота, тяжкість симптомів за допомогою модифікованого опитувальника OSA-18, якість сну за полісомнографією та орофаціальну функцію за міофункціональною бальною шкалою (OMES).

Результати

У дітей, які страждали на СОАС, використання ОМТ призводило до значного покращення порівняно з станом до лікування або відсутністю втручання. Зокрема, відкриття рота під час сну та загальні показники OSA-18 значно знизилися після ОМТ. Терапія також суттєво знизила індекс апное-гіпопное (AГI), скоротила найдовші епізоди апное та гіпопное, зменшила частку часу неспання та збільшила тривалість глибокого сну. Крім того, оцінки після ОМТ показали значне підвищення загального балу OMES, включаючи його піддомени — зовнішній вигляд і поставу, рухливість і функціональну ефективність.

Висновок

ОМТ суттєво покращувала сон і орофаціальну функцію у дітей із залишковими проявами СОАС, зменшуючи відкриття рота, показники OSA-18, AHI та збільшуючи тривалість глибокого сну. Крім того, показники OMES щодо зовнішнього вигляду, рухливості та функціональності теж значно покращилися після терапії.