У цьому дослідженні оцінювали потенційний зв'язок між хронічним риносинуситом (ХРС) та гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) з використанням двовибіркового аналізу з менделівською рандомізацією.

Дослідники провели однофакторну менделівську рандомізацію для виявлення причинно-наслідкового зв'язку між ГЕРХ та ХРС за допомогою повногеномного пошуку асоціацій (GWAS). Для валідації використовували інструментальні змінні, пов'язані з лікуванням ГЕРХ. При проведенні основного аналізу з менделівською рандомізацією використовували метод зваженої зворотної дисперсії (IVW), доповнений аналізами чутливості.

Згодом було проведено багатофакторну менделівську рандомізацію для забезпечення поправки на потенційні спотворюючі фактори, що дозволило встановити прямий зв'язок між ГЕРХ та ХРС. Нарешті, було проведено мережевий аналіз з менделевской рандомізацією вивчення опосередкованої ролі бронхіальної астми у зв'язку між ГЕРХ і ХРС.

Результати однофакторної менделівської рандомізації вказували на наявність зв'язку між ГЕРХ та підвищеним ризиком розвитку ХРС (відношення шансів (ВШ) за методом IVW = 1,30, 95% довірчий інтервал (ДІ) = 1,18–1,45, p==4,19 × 10-7). Було встановлено, що застосування омепразолу пов'язане зі зниженням ризику розвитку ХРС (ВШ за методом IVW = 0,64, 95% ДІ = 0,42-0,98, p = 0,039). Причинно-наслідковий зв'язок між ГЕРХ і ХРС зберігався навіть після поправки на потенційні фактори, що втручаються, такі як алергічний риніт, куріння, бронхіальна астма та індекс маси тіла, при багатофакторній менделевській рандомізації. Більш того, було встановлено, що бронхіальна астма опосередковує 19,65% (95% ДІ = 2,69% -36,62%) причинно-наслідкового впливу ГЕРХ на ХРС.

Було виявлено незалежний зв'язок між ГЕРХ та підвищеним ризиком розвитку ХРС. Той факт, що бронхіальна астма опосередковує взаємозв'язок між ГЕРХ та ХРС, свідчить про роль ГЕРХ як одного з механізмів, що сприяють розвитку захворювань дихальних шляхів загалом.