Больовий та запальний синдром при захворюваннях опорно-рухового апарату: при остеоартриті, ревматоїдному артриті; при посттравматичному болю [1].

Повна інструкція препарату у Держреєстрі онлайн. Доступ за посиланням:

Амтолметин гуацил (АМГ) являє собою прекурсор толметину – неселективного інгібітора ЦОГ‑1 та ЦОГ‑2. Класичним неселективним НПЗП (диклофенаку, ібупрофену, кетопрофену, толметину) притаманна частота побічних ефектів із боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у межах 25,7%, але наукові розробки італійських учених дозволили синтезувати інноваційний неселективний НПЗП – АМГ. У ШКТ АМГ гідролізується до толметину гліцинаміду, потрапляє до системного кровотоку та вже в тканинах під дією ферментів естераз метаболізується до толметину, який добре накопичується у вогнищах запалення, реалізуючи протизапальну й аналгезивну дію.

Толметину – відомому неселективному НПЗП – у базі даних PubMed присвячено майже 1,5 тис. статей. Цей препарат успішно застосовується для лікування ревматичних та остеоартритичних суглобових болів і больового синдрому за ушкодження м’язів. Незважаючи на позитивні результати клінічних досліджень та успіх застосування в реальній медичній практиці, толметин не є ідеальним НПЗП, тому подальший науковий пошук зумовив створення удосконаленої молекули – АМГ. Прекурсорна захищена форма дозволяє АМГ мати дуже низьку частоту гастроінтестинальних побічних ефектів: на рівні 3,9% [3].

Повна інструкція препарату у Держреєстрі онлайн. Доступ за посиланням:

Застосовувати внутрішньо натщесерце.
Рекомендована доза препарату дорослим – по 1 таблетці 1-2 рази на добу залежно від інтенсивності больового синдрому та перебігу захворювання.

Не слід перевищувати рекомендовану добову дозу.
Термін застосування залежить від фармакологічного ефекту і загального стану пацієнта [1].

Повна інструкція препарату у Держреєстрі онлайн. Доступ за посиланням:

Амтолметин гуацил – нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) із протизапальним, знеболювальним та жарознижувальним ефектом, що зумовлено пригніченням синтезу простагландинів за рахунок неселективного інгібування ензимів циклооксигенази (ЦОГ), але, на відміну від традиційних НПЗП, за рахунок своєї структури забезпечує гастропротекторний, антисекреторний, антиоксидантний ефекти.

Захисні ефекти зумовлені, як мінімум, двома шляхами. Внаслідок структури амтолметину гуацилу при його внутрішньому застосуванні підвищується рівень антиоксидантних ензимів у слизовій оболонці шлунка – супероксиддисмутази (СОД ), каталази, глутатіону, – в той же час зменшується рівень супероксид-аніонів, пероксинітриту або пероксихлориду та малонового діальдегіду, що спостерігається переважно в умовах перекисного окиснення ліпідів. Один з метаболітів амтолметину гуацилу – гваякол – підвищує рівень шлункової синтази оксиду азоту (NO). Відома суттєва роль оксиду азоту в механізмах захисту гастродуоденальної слизової оболонки, що важливо у період, коли синтез простагландинів пригнічено [1].

Повна інструкція препарату у Держреєстрі онлайн. Доступ за посиланням:

Побічні реакції: з боку травної системи: завдяки гастропротекторним властивостям амтолметину гуацилу застосування препарату забезпечує мінімальний ризик проявів побічних реакцій у шлунково-кишковому тракті; рідко поширені – нудота, блювання, діарея, диспепсія, абдомінальний біль, метеоризм, анорексія; дуже рідко поширені –  гастрити, гастроінтестинальна кровотеча, блювання з кров’ю, геморагічна діарея, мелена, виразка шлунка або кишечнику (з кровотечею чи перфорацією або без них), коліти (в тому числі геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороби Крона), запор, стоматит, глосит, розлади з боку стравоходу, діафрагмоподібні стриктури кишечнику, панкреатит; з боку системи крові та лімфатичної системи; імунної системи; органів чуття; серця і судин; дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння; сечовидільної системи: рідко; та дуже рідко поширені (див. Інструкцію), та інші побічні реакції.

Повна інструкція препарату у Держреєстрі онлайн. Доступ за посиланням: