Апіксабан демонструє порівнянну з еноксапарином безпеку та ефективність у профілактиці післяопераційних ВТЕ після радикальної цистектомії, не збільшуючи ризику кровотечі та маючи додаткову перевагу у вигляді зручного способу застосування без необхідності ін'єкцій.
Нове дослідження показує, що апіксабан, пероральний антикоагулянт прямої дії (ПАК), може бути безпечною та ефективною заміною еноксапарину для тривалої профілактики венозних тромбоемболічних ускладнень (ВТЕ) після радикальної цистектомії (РЦ) у пацієнтів з раком сечового міхура.
РЦ залишається золотим стандартом лікування м'язово-інвазивного раку сечового міхура та деяких м'язово-неінвазивних видів раку сечового міхура високого ризику. Незважаючи на ефективність у боротьбі з пухлиною, операція пов'язана з істотним ризиком післяопераційних ВТЕ — потенційно небезпечного для життя, але значною мірою попереджуваного ускладнення. В даний час рекомендації передбачають розширену профілактику з використанням низькомолекулярних гепаринів, таких як еноксапарин протягом 28 днів після виписки.
Однак препарати для перорального прийому, такі як апіксабан, можуть виявитися зручнішим варіантом без шкоди для безпеки. Таким чином, метою даного дослідження було порівняння апіксабану та еноксапарину при тромбопрофілактиці після РЦ. Автори провели наглядове дослідження «до-після» випадків РЦ в одному центрі. Пацієнтам призначали еноксапарин або апіксабан протягом 28 днів після виписки зі стаціонару. Первинною кінцевою точкою було виникнення ВТЕ протягом 30 днів після операції.
Вторинні кінцеві точки включали ВТЕ протягом 90 днів, звернення до відділення невідкладної допомоги після виписки, повторні госпіталізації, геморагічні ускладнення та смертність протягом 90 днів. У дослідженні взяли участь 83 особи з групи апіксабану та 102 особи з групи еноксапарину. Протягом 30 днів у жодного з пацієнтів, які приймали апіксабан, не розвинулися ВТЕ порівняно з 2 випадками (2%) ВТЕ у групі еноксапарину. Різниця була статистично не значущою (p=0,5). Жодних значущих відмінностей у показниках 90-денної частоти ВТЕ, виживання, звернень у відділення невідкладної допомоги, повторних госпіталізацій чи геморагічних ускладнень не виявлено.
Підсумовуючи, можна сказати, що апіксабан діє порівняно з еноксапарином у профілактиці утворення післяопераційних тромбів, не підвищуючи ризик кровотечі, і його можна вважати життєздатною та більш простою у застосуванні альтернативою для тривалої профілактики після РЦ.
Canadian Urological Association Journal
Comparative analysis of apixaban vs. enoxaparin for thromboprophylaxis after radical cystectomy A single-center, observational, before-after study
Cory S Macklin та співавт.
Коментарі (0)