Розбір нових рекомендацій ACG щодо лікування інфекцій, викликаних H. pylori : що потрібно знати гастроентерологам?

Новини медицини 1 хв 4390

Розмір шрифту

Дата публікації: 25/03/2025

Що нового?

Лікарі можуть оптимізувати лікування інфекцій, викликаних H. pylori , шляхом підбору індивідуальної терапії з урахуванням стійкості до антибіотиків та проведення дослідження на ерадикацію після лікування, що дозволить покращити клінічні результати у пацієнтів та знизити стійкість до препаратів.

Американська колегія гастроентерологів (ACG) випустила оновлені клінічні рекомендації, покликані підвищити ефективність лікування найпоширенішої бактеріальної інфекції – Helicobacter pylori (H. pylori).

Ці останні рекомендації були розроблені за допомогою системи розробки, оцінки та експертизи ступеня обґрунтованості клінічних рекомендацій (GRADE). Розглянувши 11 ключових клінічних питань, експерти виробили 6 основних рекомендацій на основі наявних даних та узгодженого висновку, зокрема у випадках, коли дані були обмежені.

Переважним варіантом лікування пацієнтів з вперше діагностованою інфекцією, спричиненою H. pylori, є курс чотирикомпонентної терапії на основі препаратів вісмуту тривалістю 14 днів, особливо при невизначеності щодо стійкості до антибіотиків. При лікуванні пацієнтів без алергії на пеніцилін можливі також такі варіанти як трикомпонентна терапія на основі рифабутину або двокомпонентна терапія на основі калій-конкурентних блокаторів кислоти.

Для пацієнтів з інфекцією, що зберігається, незважаючи на попереднє лікування, краще «оптимізована» версія чотирикомпонентної терапії на основі препаратів вісмуту, якщо вони її ще не отримували. В іншому випадку надійним варіантом резервної терапії буде трикомпонентна терапія на основі рифабутину. Однак доцільність застосування методів терапії порятунку на основі кларитроміцину або левофлоксацину слід розглядати лише у разі виявлення стійкості до антибіотиків.

У клінічних рекомендаціях також пояснюється, коли пацієнтам слід проходити тест на H. pylori і наголошується на важливості проведення дослідження на ерадикацію після лікування. Також обговорюється роль аналізу резистентності до антибіотиків, що може допомогти у визначенні як початкового, і наступних методів лікування. І, нарешті, у клінічних рекомендаціях запропоновано напрями подальших досліджень для заповнення прогалин у знаннях та покращення тактик лікування інфекцій, викликаних H. pylori, у Північній Америці.