Ефективність системи доставки флутиказону на видиху при хронічному риносинуситі

Новини медицини 2 хв 1607

Розмір шрифту

Дата публікації: 17/12/2024

Що нового?

Система доставки флутиказону пропіонату на видиху сприяє полегшенню симптомів та покращенню якості життя у пацієнтів з хронічним риносинуситом незалежно від попереднього ендоскопічного хірургічного втручання.

Згідно з результатами дослідження, опублікованими в журналі International Forum of Allergy and Rhinology, в ході вивчення можливих варіантів доставки лікарських препаратів для місцевого застосування в порожнині приносових пазух була підтверджена ефективність системи доставки флутиказону на видиху (EDS-FLU) у зниженні виразності симптомів, затемнення пазух і поліпшенні якості життя пацієнтів з хронічним риносинуситом незалежно від попереднього ендоскопічного втручання.

Мета ендоскопічного хірургічного втручання на приносових пазухах полягає в поліпшенні доставки лікарських препаратів шляхом відкриття приносових пазух. Метод EDS-FLU заснований на використанні особливої біомеханіки для ефективної доставки кортикостероїдів як у порожнини приносових пазух, так і в дренажні шляхи. Для перевірки ефективності цього методу були проведені два рандомізовані дослідження (ReOpen1/2), в ході яких порівнювали EDS-FLU з плацебо у 547 пацієнтів з риносинуситом, розділивши їх на групу тих що перенесли хірургічне втручання, і тих що не піддавалися такому втручанню.

Заданими кінцевими точками були комбінована оцінка вираженості симптомів (CSS), оцінка закладеності (4-й, 8-й, 12-й тижні), середня частка затемнення у відсотках (APOV) в області ґратчастих/верхньощелепних пазух за результатами комп'ютерної томографії і загальна оцінка за тестом 2 для визначення результату (SNOT-22) (24-й тиждень). При застосуванні EDS-FLU значно знизилася вираженість симптомів порівняно з плацебо (p < 0,05) у пацієнтів із середньотяжким та тяжким перебігом захворювання (середня CSS = 5,8; APOV = 67,2 %). Спостережуване поліпшення оцінок CSS, закладеності, SNOT-22 і APOV значимо не відрізнялося між групами учасників, які не піддавалися хірургічному втручанню, і групами учасників, які раніше проходили ендоскопічне хірургічне втручання на приносових пазухах (ESS) (таблиця 1).