Ондансетрон внутрішньом'язово чи перорально: що краще контролює блювання у дітей з діареєю?

Новини медицини 2 хв 2548

Розмір шрифту

Дата публікації: 06/09/2025

Що нового?

Для лікування дітей з гострою діареєю та блюванням, що викликають зневоднення, внутрішньом'язове введення ондансетрона не дає додаткових переваг порівняно з пероральним застосуванням у плані покращення результатів пероральної регідратації.

Згідно з результатами дослідження, внутрішньом'язове введення ондансетрону не дає клінічних переваг порівняно з пероральним ондансетроном у підвищенні ефективності пероральної регідратаційної терапії (ПРТ) у дітей з гострою діареєю, блюванням і певним ступенем зневоднення.

Метою цього рандомізованого, контрольованого, відкритого дослідження було визначити ефективність і безпеку одноразової дози внутрішньом'язового ондансетрону порівняно з пероральним застосуванням, для покращення ПРТ шляхом контролю блювання у дітей. Дослідження включало 60 дітей віком від 3 місяців до 12 років, у яких була гостра діарея тривалістю менше 14 днів, ознаки певного ступеня зневоднення та щонайменше 2 епізоди блювання протягом останніх 6 годин. Пацієнтів випадково розподілили на отримання однієї дози ондансетрону, 0,2 мг/кг внутрішньом'язово (31 дитина) або перорально (29 дітей) перед початком ПРТ.

З них 58 дітей (29 у кожній групі) пройшли подальше обстеження. Всі їхні отримані результати були проаналізовані. Первинна кінцева точка, неефективність ПРТ, визначена як продовження зневоднення після 4 годин ПРТ або необхідність внутрішньовенного введення рідини, не показала статистично значущої різниці між двома шляхами введення (відносний ризик 1,3). Аналогічно, не було виявлено значущих відмінностей у потребі введення внутрішньовенної рідини під час ПРТ, середньому об'ємі сольового розчину для пероральної регідратації (ОРР), спожитого через 4 години, або середній частоті епізодів блювання (Таблиця 1).

Задоволеність доглядальників суттєво не відрізнялася між двома групами. Важливо зазначити, що не було зафіксовано жодних побічних явищ, пов'язаних із жодним із використаних шляхів введення ондансетрону. Підсумовуючи, результати свідчать, що внутрішньом'язове введення ондансетрону не дає додаткових переваг порівняно з пероральним прийомом у дітей, які страждають на гостру діарею та блювання.