Згідно з результатами рандомізованого контрольованого дослідження, фізіотерапія тазового дна сприяє значному зниженню виразності хронічного тазового болю у жінок з глибоким інфільтративним ендометріозом (ГІЕ). Крім того, фізіотерапія забезпечує розслаблення м'язів тазового дна і зниження виразності диспареунії, а також поліпшення тонусу м'язів діафрагми таза.

Метою цього дослідження була оцінка ефективності проведення фізіотерапії тазового дна у пацієнток з поверхневою диспареунією і ГІЕ.

В когорту дослідження були включені 34 жінки, які раніше не народжували, і страждали на ГІЕ із супутньою поверхневою диспареунією. Пацієнток рандомізували в дві групи: 1) групу втручання (5 індивідуальних сеансів фізіотерапії тазового дна, n = 17) і 2) контрольну групу (без втручання, n = 17). Через 4 місяці після первинної оцінки інтенсивності больових симптомів всім учасницям провели повторну оцінку (з використанням числової рейтингової шкали (NRS)) і трансперинеальне ультразвукове дослідження (УЗД).

Під час УЗД м'язи діафрагми таза при маневрі Вальсальви оцінювали в режимі візуалізації 3D / 4D в момент наступних дій: в стані спокою, при маневрі Вальсальви підвищеної інтенсивності і при максимальному скороченні м'язів тазового дна. Зміни в області м'язів діафрагми таза при маневрі Вальсальви підвищеної інтенсивності у пацієнток обох груп вважали основною кінцевою точкою. Порівнювали показники, отримані в ході первинної і вторинної оцінки.

Дослідження завершили 30 пацієнток, які були включені в аналіз (група втручання n = 17, контрольна група n = 13). Частка змін між первинними і вторинними показниками пацієнток обох груп в області м'язів діафрагми таза при маневрі Вальсальви підвищеної інтенсивності була вище в групі втручання в порівнянні з контрольною групою.

Після терапії у пацієнток групи втручання відзначалося зниження показників інтенсивності болю, викликаного поверхневою диспареунією, за шкалою NRS в порівнянні з пацієнтками контрольної групи. Крім того, під час повторної оцінки відзначали статистично значущі відмінності між групами щодо хронічного тазового болю.

Таблиця 1. Порівняння клінічних результатів

Згідно з результатами дослідження, фізіотерапія тазового дна сприяє зниженню інтенсивності хронічного тазового болю у жінок з ГІЕ.