Згідно з даними, опублікованими в журналі Endocrine and Metabolic Science, у дослідженні, заснованому на дослідженні впливу застосування вітаміну D матерями на ріст дітей (MDIG, Дакка, Бангладеш), було встановлено, що прийом добавок з вітаміном D у високих дозах у пренатальному періоді може знизити резорбцію кісток під час вагітності, навіть незважаючи на те, що ефект обмежений одним біомаркером і не зберігається у післяпологовому періоді. Отримані результати підкреслюють складний взаємозв'язок між рівнем вітаміну D та здоров'ям кісток матері під час та після вагітності.

У дослідженні під керівництвом Christine Krupa вивчали вплив добавок з вітаміном D3 (холекальциферолом) на біомаркери остеогенезу та резорбції кісткової тканини під час пологів та через 6 місяців. Загалом 1300 жінок з неускладненою одноплідною вагітністю з дослідження MDIG були рандомізовані до груп прийому плацебо або вітаміну D3 у пренатальному та післяпологовому періодах, як показано нижче:

• група А: вітамін D3 у дозі 0 та 0 міжнародних одиниць (МЕ) на тиждень;
• група B: вітамін D3 у дозі 4200 та 0 МО на тиждень;
• група С: вітамін D3 у дозі 16 800 та 0 МО на тиждень;
• група D: вітамін D3 у дозі 28 000 та 0 МО на тиждень;
• група E: вітамін D3 у дозі 28 000 і 28 000 МО на тиждень.

Рандомізацію проводили терміном від 17 до 24 тижнів вагітності і продовжували до закінчення 6 місяців після пологів. Вибірка для аналізу включала учасниць дослідження MDIG (n = 690; 53% з 1300 учасниць дослідження), у яких були доступні дані мінімум по одному біомаркеру, який цікавив, або на момент пологів, або через 6 місяців, а також еквівалентні вихідні вимірювання. Зразки венозної крові матерів, отримані при включенні в дослідження, при пологах та через 6 місяців після пологів, аналізували на наявність біомаркерів, пов'язаних із оновленням кісткової тканини. Вони включали ліганд рецептора-активатора ядерного фактора каппа-В, фактор росту фібробластів 23, остеопротегерин та остеокальцин (біомаркери запалення), N-кінцевий амінокінцевий пропептид проколагену 1-го типу і сироватковий карбокси-кінцевий телопептид колла.

Відмінності (%) між групами прийому вітаміну D і плацебо, а також 95% довірчі інтервали (95% ДІ) були представлені як ефект від прийому добавки. З 690 добровольців на момент включення в це дослідження у 64% концентрація 25-гідроксивітаміну D (25OHD) становила менше 30 нмоль/л, а у 94% - менше 50 нмоль/л. На момент пологів у групі E середня концентрація CTx була на 27% нижче, ніж у групі плацебо.

Однак через 6 місяців після пологів концентрація CTx у групі E та у групі плацебо істотно не відрізнялася, враховуючи концентрацію CTx під час пологів. Результати інших біомаркерів при пологах або в післяпологовому періоді були непримітними. Таким чином, прийом вітаміну D3 у дозі 28 000 МО на тиждень у пренатальному періоді призводив до зниження рівня CTx при пологах порівняно з плацебо.

Цей ефект був пов'язаний із зниженням рівня паратиреоїдного гормону. Однак через 6 місяців після пологів вплив прийому вітаміну D у підвищеній дозі на рівень CTx не зберігався. Таким чином, прийом вітаміну D у високих дозах у пренатальному періоді знижує резорбцію кісток під час вагітності, проте для отримання доказів стійкого позитивного ефекту у післяпологовому періоді потрібні подальші дослідження.