Результати дослідження, щ обули опубліковані в журналі European Archives of Oto-rhino-laryngology, засвідчили, що антигістамінний засіб дифенгідрамін ефективно покращує стан дорослих пацієнтів, які перенесли щелепно-лицеву операцію та відчувають біль та постнаркозне збудження. Мета дослідження полягала у вивченні ефекту профілактичного застосування дифенгідраміну на постнаркозне збудження, яке серйозно ускладнює роботу анестезіолога та хірурга, та на відновлення хворих після щелепно-лицьової операції.

У рамках дослідження 85 пацієнтів було поділено на дві групи. Пацієнтам групи D (група дифенгідраміну) вводили дифенгідрамін у дозі 0,5 мг/кг перед індукцією анестезії. Пацієнтам групи C (контрольна група) вводили фізіологічний розчин (плацебо). Перед розсіченням усім пацієнтам внутрішньовенно вводили морфіну сульфат в дозі 0,1 мг/кг протягом 5 хвилин.

Під час стадії анестезії проводили постійну інфузію реміфентанілу в дозі 0,2 мкг/кг/год та інгаляцію ізофлураном. За 15 хв до екстубації вводили парацетамол (ацетамінофен) у дозі 1 г. Оцінювали наявність постнаркозного збудження під час екстубації, гемодинаміку та післяопераційне відновлення.

Частота розвитку постнаркозного збудження під час екстубації була нижчою у групі D у порівнянні з групою C. Показники часу між припиненням інгаляції ізофлурану та екстубацією не відрізнялися (див. таблицю 1).

Показники частоти розвитку кашлю під час виходу з наркозу, ступеня інтенсивності болю, потреби у знеболювальних та гемодинамічних змін у пацієнтів групи D були нижчими, ніж у пацієнтів у групі C. Таким чином, профілактичне застосування дифенгідраміну сприяє плавному виходу з наркозу та полегшує відновлення після щелепно- лицьових операцій.