Згідно з результатами великого популяційного дослідження, опублікованими в журналі The Lancet Digital Health, модель прогнозування ризиків QCovid має виражену здатність виявляти випадки смертельних наслідків, пов'язаних з COVID-19, у представників обох статей у заданих періодах часу. Алгоритм QCovid має потенціал стати динамічно ефективним у міру поширення пандемії COVID і, отже, у перспективі може бути застосований для формування державної політики боротьби з пандемією.

Vahé Nafilyan та співавт. вивчили алгоритм прогнозування ризиків QCovid з метою оцінки ризику смертельного результату в дорослих, інфікованих SARS-CoV-2. До аналізу було включено когорту пацієнтів (34 897 648 дорослих) віком від 10 до 100 років за даними перепису населення 2011 року.

Основною кінцевою точкою був час до смертельного результату від COVID-19 (підтвердженого або передбачуваного) відповідно до свідоцтва про смерть. У дослідженні було виділено два часові інтервали: з 24 січня по 30 квітня 2020 р. та з 1 травня по 28 липня 2020 р. Результативність алгоритму QCovid визначали на підставі ступенів розпізнавання та перевірок.

Ризик смертельного результату від COVID-19 протягом 90 днів застосовували при визначенні розрахункових значень коефіцієнта детермінації r2, показників Брієра та методів розпізнавання та перевірок протягом зазначених відрізків часу. Загалом під час першого та другого періоду часу було зареєстровано 26 985 (0,08 %) та 13 177 (0,04 %) смертельних випадків від COVID-19 відповідно. Рівень розпізнавання та перевірки оцінювали як адекватний. Величини r2, D-значення та C-значення були високими та порівнянними для обох періодів часу (див. таблицю 1).

Для другого періоду було отримано подібні результати. Чутливість при виявленні випадків смертельного наслідку у першому та другому періоді часу склала 65,94 % та 71,67 % у чоловіків і жінок відповідно у 5 % пацієнтів з найвищою ймовірністю смертельного результату.

Таким чином, алгоритм QCovid є інноваційною моделлю прогнозування, яку можна використовувати для виявлення груп ризику серед населення та планування органами охорони здоров'я заходів щодо втручання, наприклад, вакцинації.