Дослідження реальної клінічної практики виявило недостатність дозування внутрішньовенього препарату заліза

Новини медицини 1 хв 1784

Розмір шрифту

Дата публікації: 24/09/2025

Що нового?

Деризомальтоза заліза підвищує рівень гемоглобіну та феритину, але більшість пацієнтів залишаються анемічними через недостатнє й невідповідне оціненій потребі в залізі, дозування.

Масштабний ретроспективний аудит виявив недостатність дозування внутрішньовенного препарату заліза, врозріз з клінічними рекомендаціями. Дослідження Руеля Файна та ін. (Roel Fijn et al.) вивчило безпеку та ефективність внутрішньовенного застосування високих доз деризомальтози заліза (FDI), у 2468 пацієнтів, які отримали 2775 курсів лікування в реальній клінічній практиці.

Внутрішньовенне введення заліза зазвичай призначають, коли пероральне споживання заліза погано переноситься, неефективне або коли потрібне швидке поповнення рівню заліза в організмі. Однак аналіз показав, що пацієнти часто отримують нижчу дозу заліза, ніж це було клінічно необхідно. Хоча середня орієнтовна потреба в залізі на пацієнта становила 1580 мг, фактична середня призначена доза становила лише 1244 мг на курс.

Клінічні результати оцінювали через 4–12 тижнів після лікування. Рівень гемоглобіну (Hb) збільшився в середньому на 20,9 г/л, а феритин — на 188,8 мкг/л. Незважаючи на це, лише у 33,4% пацієнтів не було анемії (Hb ≥ 130 г/л у чоловіків або ≥ 120 г/л у жінок), тоді як у 65,1% пацієнтів спостерігали лише покращення у відповідь на терапію.

Щодо профілю безпеки, несприятливі події спостерігали рідко. Було зафіксовано лише одну серйозну алергічну реакцію (0,04%, 1 на 2468 пацієнтів), що підтвердило сприятливий профіль безпеки FDI. Однак факт, що понад 65% пацієнтів залишалися анемічними після лікування, підкреслив важливість індивідуального дозування. Автори підкреслили, що для досягнення оптимальних результатів доза заліза має чітко відповідати оціненій потребі в залізі. Підсумовуючи, деризомальтоза заліза ефективна і добре переноситься, однак часта недостатність її дозування обмежує можливість повністю коригувати анемію дефіциту заліза.