Згідно з результатами рандомізованого клінічного дослідження, опублікованими в журналі Clinical and Translational Gastroenterology, тренування сенсорної адаптації (ТСА) дозволяло знизити гіперчутливість кишечника та прямої кишки, що зазвичай спостерігається у пацієнтів із синдромом подразненого кишечника, що супроводжується запором. Мета цього дослідження полягала у порівнянні ефективності та безпеки ТСА та терапії есциталопрамом.

Сорок дев'ять пацієнтів отримували 6 сеансів ТСА 1 раз на 2 тижні (n = 26) або есциталопрам у дозі 10 мг щоденно (n = 23) протягом 3 місяців. Після цього було проведено реєстрацію та порівняння змін порогів чутливості та симптомів. Зниження гіперчутливості прямої кишки визначали як збільшення на  ≥20% по ≥2/3 порогів чутливості, а полегшення болю як зниження інтенсивності на  ≥30%. У пацієнтів у групі ТСА було відзначено статистично значуще покращення за такими показниками, як позиви до дефекації та пороги максимальної переносимості порівняно з групою есциталопраму (див. таблицю 1).

У групі ТСА спостерігалася статистично значуще більша частка пацієнтів зі зниженням гіперчутливості порівняно з есциталопрамом (69% та 17% відповідно). Проте статистично значущих відмінностей між групами щодо зниження інтенсивності болю не виявлено (58% та 44% відповідно). У групі ТСА спостерігалося зниження оцінок інтенсивності болю проти вихідного рівня. ТСА сприяло статистично значущому поліпшенню еластичності прямої кишки та загального спонтанного спорожнення кишечника протягом тижня, порівняно з терапією есциталопрамом. У групі ТСА випадків дострокового припинення участі у дослідженні не зареєстровано, тоді як у групі есциталопраму 5 пацієнтів достроково припинили участь у дослідженні через небажані явища.

Таким чином, ТСА має більшу ефективність щодо поліпшення симптомів з боку кишечника та гіперчутливості порівняно з терапією есциталопрамом.