Нові дані щодо зниження ризику фіброзу при застосуванні статинів у пацієнтів зі стеатозом печінки, пов'язаним із порушенням обміну речовин

Новини медицини 1 хв 2101

Розмір шрифту

Дата публікації: 14/10/2024

стеатоз печінки, пов'язаний із порушенням обміну речовин

Що нового?

Терапія статинами високої та середньої інтенсивності попереджає посилення фіброзу у пацієнтів зі стеатозом печінки, пов'язаним із порушенням обміну речовин.

Згідно з результатами когортного дослідження, опублікованими в журналі BMJ Open Gastroenterology, застосування статинів (особливо у середніх та високих дозах) знижувало ймовірність розвитку поширеного фіброзу у пацієнтів зі стеатозом печінки, які отримували лікування в умовах первинної ланки надання медичної допомоги. Мета дослідження полягала в оцінці здатності статинів запобігати прогресуванню фіброзу печінки у пацієнтів зі стеатозом печінки, пов'язаним із порушенням обміну речовин. До цього ретроспективного дослідження було включено 1238 пацієнтів зі стеатозом печінки, у яких спочатку спостерігався низький або середній ризик розвитку фіброзу при індексі фіброзу печінки 4 (FIB-4) менше 2,67.

За пацієнтами спостерігали з моменту встановлення вихідного значення індексу FIB-4, щоб виявити прогрес до більш високого ризику розвитку фіброзу (FIB-4 2,67 і вище) або до завершення дослідження. Статини було призначено 47% пацієнтів, і у 18% відзначалося прогресування до вищого ризику розвитку фіброзу. Згідно з результатами аналізу із застосуванням моделі регресії Кокса, застосування статину було пов'язане зі зниженням ризику прогресування до FIB-4 вищого ризику (≥2,67). Відношення ризиків (ВР) при застосуванні статинів загалом становило 0,60 (95 % ДІ - 0,45... 0,80).

Терапія статинами середньої (ВР - 0,60; 95% довірчий інтервал (ДІ) - 0,42 ... 0,84) і високоінтенсивна (ВР - 0,61; 95% ДІ - 0,42 ... 0,88) була пов'язана з більш низькою ймовірністю прогресування FIB-4. Таким чином, статини, особливо у середніх та високих дозах, уповільнюють прогресування фіброзу печінки у пацієнтів зі стеатозом, пов'язаним із порушенням обміну речовин, що свідчить про потенційну ефективність цього класу препаратів у лікуванні цього захворювання.