Результати дослідження, опубліковані в The Journal of Allergy and Clinical Immunology, свідчать про зіставну ефективність ступінчатої терапії в порівнянні з підтримувальною терапією у пацієнтів з астмою, які отримували стабільну терапію низькими дозами інгаляційних кортикостероїдів / β2-агоністів тривалої дії (ICS / LABA) протягом принаймні трьох місяців. В ході дослідження порівнювали два види ступінчатої терапії на етапі продовження лікування.

В даному відкритому рандомізованому контрольованому дослідженні в паралельних групах брали участь 225 пацієнтів (у віці 18 років і старше), рандомізовані в три групи:

• Група 1 (G1): підтримувальна терапія низькими дозами ICS / LABA.
• Група 2 (G2): відміна β2-агоністів тривалої дії (LABA).
• Група 3 (G3): зниження частоти застосування ICS / LABA до одного разу на день і спостереження протягом шести місяців.

Основною кінцевою точкою була зміна оцінок тестів з контролю над астмою при рандомізації і під час заключного візиту подальшого спостереження через 6 місяців. Зміну оцінок тесту з контролю над астмою аналізували в популяції, яка закінчила дослідження по протоколу. У жодній з груп ступінчатої терапії не було виявлено меншу ефективність у порівнянні з групою підтримувальної терапії. У групах ступінчатої терапії відзначали більш високу частоту терапевтичної неефективності (хоча приблизно у 90% пацієнтів неефективності терапії не виявлено).

Статистично значущих відмінностей між підходами ступінчатої терапії щодо змін оцінок тесту з контролю над астмою або частоти терапевтичної неефективності виявлено не було. Застосування стратегії ступінчастої терапії можливо, коли пацієнти з астмою знаходяться в стабільному стані. Проте, автори зробили висновок, що адекватний моніторинг і спостереження мають вирішальне значення при прийнятті запобіжних заходів щодо втрати контролю над захворюванням.