Згідно з результатами перехресного дослідження, опублікованими в Laryngoscope, вірус SARS-CoV-2 виявили в зразках сліз, слини і вушної сірки у пацієнтів з клінічними проявами захворювання і без них. Найвище вірусне навантаження було виявлено ​​в слині пацієнтів, менш високе навантаження було виявлене ​​в сльозах і вушній сірці.

Дослідники провели оцінку у 38 осіб, які страждають на COVID-19. Мета дослідження полягала у вивченні присутності вірусного генома в слині, сльозах і сірці пацієнтів як потенційно важливих джерелах поширення коронавіруса. У дослідження включали пацієнтів з позитивним результатом тесту на коронавірус методом полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією (ЗТ-ПЛР) в режимі реального часу в об'єднаних зразках мазка з носоглотки і ротоглотки.

В ході дослідження проводили збір різних виділень організму (сліз, сірки, слини) протягом 72 годин після початкового тесту ЗТ-ПЛР. У всіх зразках гени N1 і N2 оцінювали за допомогою одноетапної ЗТ-ПЛР. Найвища частка позитивних результатів спостерігалася в слині, за якою слідували сльози і сірка (див. Таблицю нижче).

Також, результати дослідження свідчать про те, що вірусне навантаження в слині вище, ніж в сірці і сльозах. Статистично значущих відмінностей між вірусним навантаженням в сльозах і сірці не виявлено. Високе навантаження SARS-CoV-2 в об'єднаних мазках (з носоглотки і ротоглотки) було зіставним з високим навантаженням коронавірусу в сльозах, але не в слині або вушній сірці. Високе вірусне навантаження в мазках з носоглотки пов'язане з підвищеним вірусним навантаженням в сльозах того ж пацієнта.

Крім того, в половині зразків слини, сліз і сірки, узятих у людей без клінічних симптомів захворювання, був виявлений вірусний геном.