Результати ретроспективного когортного дослідження свідчать, що схема лікування на основі левофлоксацину більш ефективна порівняно зі схемою на основі кларитроміцину при їх застосуванні у лікуванні інфекції, спричиненої Helicobacter pylori (H. pylori). Метою цього дослідження була оцінка частоти ерадикації патогену при лікуванні за схемою на основі левофлоксацину та за традиційною схемою першої лінії на основі кларитроміцину, а також впливу результатів езофагогастродуоденоскопії (ЕГДС) та наявності цукрового діабету на ефективність ерадикації H. pylori.

До дослідження включали пацієнтів з інфекцією, викликаною H. pylori, які проходили лікування за трикомпонентною схемою на основі левофлоксацину та за схемою на основі кларитроміцину протягом 10 або 14 днів. Загалом було рандомізовано 245 пацієнтів, 145 з яких отримували левофлоксацин, а 100 – кларитроміцин. Порівняно з лікуванням за схемою на основі кларитроміцину, у пацієнтів, які отримували лікування за схемою на основі левофлоксацину, частота ерадикації патогену була вищою (62% порівняно з 74,5%). При лікуванні за схемою на основі левофлоксацину протягом 14 та 10 днів частота ерадикації H. pylori була вищою, ніж при лікуванні за схемою на основі кларитроміцину протягом 14 та 10 днів (див. таблицю 1).

Результати ЕГДС та наявність цукрового діабету не впливали на частоту ерадикації H. pylori. Результати цього дослідження свідчать на користь застосування схеми на основі левофлоксацину протягом 14 днів як терапії першої лінії для ерадикації H. pylori, незалежно від результатів ЕГДС та наявності цукрового діабету.