У рамках першого у своєму роді дослідження було проведено систематичний огляд та метааналіз для оцінки застосування продуктів харчування, напоїв та раціонів харчування у дорослих осіб із хронічними запорами. Згідно з отриманими даними, споживання фруктів, наприклад ківі, та житнього хліба сприятливо впливає на деякі проблеми, пов'язані із запорами. Однак дані про вплив інших продуктів харчування, напоїв і раціонів харчування на вираженість запору залишаються обмеженими.

У цьому комплексному дослідженні, проведеному для заповнення суттєвої прогалини в наявних відомостях, отримано дані про вплив різних раціонів харчування на якість життя, відповідь на лікування, об'єм випорожнень, дотримання режиму лікування, тривалість кишкового транзиту, частоту розвитку небажаних явищ та вираженість симптомів. Пошук релевантних досліджень (інтервенційні дослідження, включаючи рандомізовані контрольовані дослідження (РКД), та нерандомізовані неконтрольовані дослідження) проводили в електронних базах даних. Ризик систематичної помилки в РКД оцінювали з використанням інструменту Cochrane 2.0, а в неконтрольованих дослідженнях за допомогою інструменту JBI Critical Appraisal.

Дані РКД аналізували з використанням моделі з випадковими ефектами шляхом розрахунку відношення ризиків (ВР), різниці середніх (РС) та стандартизованої різниці середніх з 95% довірчими інтервалами (ДІ). Було розглянуто 23 дослідження за участю 1714 осіб, включаючи 17 РКД та 6 неконтрольованих досліджень. Досліджувані втручання включали споживання ківі (7 досліджень), води з високим вмістом мінеральних речовин (4 дослідження), чорносливу (2 дослідження), житнього хліба (2 дослідження), а також йогурту, сливового соку, манго, інжиру, пластівців та вівсяних висівок, дієту без клітковини, додаткове споживання води та дієту з високим вмістом клітковини (по 1 дослідженню).

Споживання фруктів, особливо ківі, забезпечувало більш високу частоту випорожнень порівняно із застосуванням подорожника (РС щодо кількості дефекацій на тиждень: +0,36 (0,25–0,48), n = 232), у той час як споживання чорносливу не призвело до суттєвої різниці. Споживання житнього хліба сприяло вищій частоті випорожнень порівняно із споживанням пшеничного хліба (РС щодо кількості дефекацій на тиждень: +0,43 (0,03–0,83), n = 48). Крім того, споживання води з високим вмістом мінеральних речовин продемонструвало більш сприятливий терапевтичний ефект порівняно із споживанням води з низьким вмістом мінеральних речовин (ВР: 1,47 (1,20–1,81), n==539).

Дослідники відзначають потенційну користь споживання фруктів та житнього хліба для покращення результатів, пов'язаних із запорами, але наголошують на важливості подальших досліджень для уточнення рекомендацій щодо раціону харчування при хронічному запорі. Це ретельне дослідження відкриває шлях для подальшого вивчення дієтотерапії при хронічному запорі і служить важливим етапом у вивченні гастроентерологічних порушень.