Скелетно-м'язовий біль - це поширене явище, особливо при незручному положенні тіла під час роботи та виконанні незвичних видів діяльності. Фізичні навантаження корисні для здоров'я, проте інтенсивні та ексцентричні вправи також можуть завдавати шкоди та часто призводять до пошкоджень. Ушкодження та запальні захворювання можуть викликати біль у суглобах, м'язах, зв'язках, нервах, сухожиллях. В останні роки дослідження в галузі медицини болю стали активнішими, виділившись у великий самостійний напрямок. Тим не менш, лікування болю залишається складним завданням для вчених та лікарів.

Природні лікарські засоби давно використовуються в традиційній медицині та забезпечують безпечне та ефективне зниження запалення та дискомфорту. Для ефективного полегшення болю з давніх часів використовують рослинні лікарські засоби. При цьому популярність застосування таких рослинних засобів, як куркума та босвелія, протизапальні властивості яких добре вивчені, лише зростає. Їх використовують для полегшення кістково-м'язового болю як додатковий або допоміжний засіб разом зі стандартною терапією. Відомо, що активні компоненти, присутні в смолі Boswellia serrata та кореневищах куркуми (наприклад, босвелієві кислоти та куркуміни), пригнічують сигнальний шлях ядерного фактора кВ, який безпосередньо пов'язаний із запальними процесами.

Curcuma longa та B. serrata у складі харчових добавок вважаються ефективними інгредієнтами, що забезпечують короткочасне полегшення болю при остеоартрозі. Незважаючи на те, що рослинні знеболювальні засоби часто використовують для контролю хронічного болю, їх застосування при гострому болю обмежене у зв'язку з пізнім початком дії та відсутністю суворої клінічної валідації.

ОБГРУНТУВАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Проведене відкрите одноцентрове пілотне дослідження з активним контролем було спрямоване на оцінку гострого кістково-м'язового болю в стані спокою при застосуванні препарату з екстрактами куркуми та босвеллії (ЕКБ) (1000 мг на добу протягом 7 днів). Згідно з отриманими результатами, даний препарат має знеболювальну дію, еквівалентну ацетамінофену, що, швидше за все, зумовлено здатністю ЕКБ швидко модулювати різні шляхи передачі больових сигналів.

Дане подвійне сліпе плацебо-контрольоване багатоцентрове дослідження було розроблене для вивчення впливу застосування ЕКБ при гострому кістково-м'язовому болю помірного або тяжкого ступеня, спричиненого фізичними навантаженнями, а також для підтвердження результатів попереднього дослідження з використанням статистично значущих розмірів вибірки.

МЕТА

Мета цього дослідження полягала в оцінці ефективності одноразової дози ЕКБ 1000 мг щодо зниження інтенсивності гострого кістково-м'язового болю, викликаного фізичними навантаженнями, а також в оцінці часу початку полегшення болю, зміни інтенсивності болю при русі та натисканні на пошкоджену ділянку та впливу цих змін на інтенсивність болю у стані спокою у здорових добровольців.

Кінцеві точки дослідження

• Основною кінцевою точкою була зміна сумарної різниці інтенсивності болю (PID) через 6 годин у стані спокою (SPID6 спокій) згідно з оцінками за ЧРШ.
• Додатковими кінцевими точками були час до значного полегшення болю (ЗПБ) та відчутного полегшення болю (ВПБ) з використанням методу з оцінкою за двома секундомірами (початок знеболювання); SPID6 при натисканні (SPID6 натискання) і при русі (SPID6 рух); загальне полегшення болю через 6 годин у стані спокою (TOTPAR6 спокій), при натисканні (TOTPAR6 натискання) і при русі (TOTPAR6 рух) за шкалою полегшення болю (ШПБ) та зміна якості болю з використанням короткого опитувальника МакГілла (SF-MPQ).

Результати

Вихідний рівень: статистично значущих відмінностей між групами не виявлено.

Кінцеві точки дослідження:

Лікування з застосуванням ЕКБ призводило до значного зниження інтенсивності болю в спокої (SPID6 спокій). За результатами аналізу сукупної відповіді покращення становило 97,85% в групі ЕКБ порівняно з 2,46% в групі плацебо.

Порівняно з групою плацебо, початок полегшення болю в групі застосування ЕКБ був швидким і статистично значущим: середній час до ВПБ становив 68,5 хв у 99 % пацієнтів, а середній час до ЗПБ становив 191,6 хв у 96 % пацієнтів (рисунок 2).

У групі застосування ЕКБ спостерігалося високо статистично значуще і стійке полегшення болю: у 93 % пацієнтів було відзначено ≥ 50 % від максимального TOTPAR6 у стані спокою, а кількість хворих, яких необхідно пролікувати (для досягнення одного результату), становила 1,1.

У цьому дослідженні вивчали знеболювальну дію препарату з екстрактами куркуми та босвелії в кунжутній олії щодо зниження інтенсивності кістково-м'язового болю, спричиненого фізичними навантаженнями. ЕКБ є сумішшю босвелії і куркуми. Куркумін інгібує простагландин E2 та циклооксигеназу-2 залежним від часу та концентрації чином. У дослідженнях in vivo встановлено, що куркумін чинить знеболювальну дію за рахунок інгібування ванілоїдного рецептора транзиторного рецепторного потенціалу типу 1 (TRPV1), який є одним із найважливіших компонентів ноцицепції.

У систематичному огляді та мета-аналізі восьми досліджень було виявлено, що куркуміноїди забезпечують статистично значуще полегшення болю. Босвелія і босвелієві кислоти (наприклад, ацетил-11-кето-β-босвелієва кислота, АКВА), як стверджується, також мають знеболювальні властивості. Згідно з результатами цього дослідження, знеболювальна дія ЕКБ може бути обумовлена наявністю кількох природних протизапальних речовин. Ці речовини знижують гострий біль та нейрозапалення, а також модулюють різні шляхи передачі больових сигналів. Це може бути однією з причин швидкого початку знеболювання (час до ЗПБ = 191,6 хв; час до ВПБ = 68,5 хв) при застосуванні ЕКБ, яке спостерігалося у цьому дослідженні.

На когнітивне сприйняття болю впливає множинна взаємодія між болем та емоціями. Спостерігалася позитивна відповідь на терапію ЕКБ з боку сенсорного та афективного компонентів болю. Відносні величини сенсорно-інтенсивного та емоційного компонента різних видів болю до або після терапії, зазначені у пацієнтів у групах застосування ЕКБ та плацебо, свідчили про те, що ЕКБ справляв значний сприятливий вплив на афективну та сенсорну категорію болю. У групі плацебо спостерігалися вищі значення коефіцієнтів внутрішньогрупової кореляції (КВК) для сумарної оцінки та сенсорної категорії MPQ порівняно з афективною категорією, що вказує на ефект плацебо. Це узгоджується з результатами попередніх досліджень.

Оскільки у 93% пацієнтів було відзначено ≥ 50% від максимального TOTPAR6, логістична регресія пропорційного відношення шансів для повторних вимірювань виявила безперервне статистично значуще покращення щодо полегшення болю. Число пацієнтів, яких необхідно пролікувати (NNT) – корисний індикатор кількості пацієнтів, які мають отримати знеболювальну терапію для зниження інтенсивності болю не менше ніж на 50 % протягом 6 годин. Зрозуміло, в ідеалі NNT має дорівнювати 1, але в цілому NNT від 2 до 5 свідчить про те, що знеболювальна терапія є успішною. У цьому дослідженні NNT щодо ШОБ (у стані спокою, при натисканні і під час руху) становило 1,1, що свідчить про відмінну знеболювальну дію.

Не можна виключати ймовірність ефекту плацебо у зв'язку з отриманими результатами для полегшення болю за категоріальною шкалою у групі плацебо: спостерігалося зниження виразності симптомів болю на 9,5% у стані спокою, на 7,8% при русі та на 6,9% при натисканні. У попередніх дослідженнях гострого болю та дослідженнях, пов'язаних із фізичними навантаженнями, зазвичай спостерігається невеликий ефект плацебо, часто менше 5 %. У цьому дослідженні і ЕКБ, і плацебо забезпечували усунення болю, про що свідчили значно негативні часові фактори в логістичній регресії пропорційного відношення шансів для повторних вимірів. Однак у разі плацебо шанси полегшення болю були нижчими (у 0,00025 разів нижчими порівняно з ЕКБ).

ЕКБ забезпечує зниження інтенсивності кістково-м'язового болю згідно з оцінками за ЧРШ, які також свідчили про швидкий початок знеболювальної дії. Ця терапія також дозволяє знизити ступінь тяжкості болю та покращити психологічний стан згідно з оцінками MPQ. В основі ряду нових методів лікування болю лежать процеси, що спричиняють загибель або виснаження нейронів, що відповідають за передачу больових сигналів. Однією із стратегій є використання таргетних нейротоксинів для стимулювання загибелі нейронів, а в іншій стратегії використовується як мішень рецептор TRPV1 для спрямованої дії на нейрони, що беруть участь у формуванні больового відчуття. Куркуміноїди, головним чином куркумін, є активними інгредієнтами, що містяться в корінні куркуми. Точний механізм їхньої дії не встановлений, проте вважається, що куркумін може знижувати інтенсивність болю через вплив на TRPV1.

Коли TRPV1-зв'язувальні препарати сприяють притоку кальцію, нейрони втрачають здатність до функціонування. Приплив кальцію, зумовлений тривалою або сильною активацією TRPV1, може спричинити дегенерацію та загибель нейронів за допомогою процесу, відомого як апоптоз. Оскільки босвелієві кислоти лише незначно впливають на циклооксигеназу (яка виробляє простагландини) і 12-ліпоксигеназу, вони, очевидно, мають специфічну інгібуючу дію на 5-ліпоксигеназу in vitro. Підвищена концентрація арахідонової кислоти (субстрату ЦОГ-1) може призвести до зниження ефективності інгібуючої дії босвелієвої кислоти (Acetyl Keto-Boswellic Acid, AKBA) і зробити її оборотною.

Босвелієві кислоти можуть посилювати вивільнення арахідонової кислоти з лейкоцитів та тромбоцитів людини, але також можуть блокувати перетворення арахідонових кислот на лейкотрієни за допомогою 5-ліпоксигенази. Отже, їх механізм дії значно відрізняється від стандартних варіантів терапії, які блокують вироблення простагландину.