Метою авторів дослідження було зробити комплексний огляд та представити детальну зведену інформацію про реакції в місці ін'єкції, пов'язані із введенням галканезумабу в пацієнтів із мігренню.

Аналізували дані двох рандомізованих контрольованих досліджень за участі пацієнтів з епізодичною мігренню (EVOLVE-1 та EVOLVE-2), одного рандомізованого дослідження за участю пацієнтів із хронічною мігренню (REGAIN) та одного відкритого дослідження (дослідження CGAJ) за участю пацієнтів з епізодичною та хронічною мігренню.

Реакції в місці введення оцінювали у двох різних когортах пацієнтів:

1. Аналізована вибірка з контролем за плацебо: подвійна сліпа фаза лікування протягом 6 місяців у межах досліджень EVOLVE-1 і EVOLVE-2 та подвійна сліпа фаза лікування протягом 3 місяців у дослідженні REGAIN. Пацієнти цієї когорти отримували плацебо або галканезумаб.
2. Аналізована вибірка пацієнтів, які отримували галканезумаб: подвійна сліпа фаза протягом 3-х місяців (0–3 місяці; 1:1; плацебо:галканезумаб) + відкрита подовжена фаза протягом 9 місяців (3–12 місяців) дослідження REGAIN та відкрита фаза протягом 12 місяців дослідження CGAJ. Пацієнти цієї когорти отримували галканезумаб.
   

В аналізованій вибірці 477 пацієнтів з контролем по плацебо (що приймали галканезумаб 240 мг, 166/730 (22,7 %); галканезумаб 120 мг, 128/705 (18,2 %); плацебо, 183/1451 (12,6 %)) повідомлялося щонайменше про одну реакцію в місці введення. У більшості випадків реакції в місці введення описували як неуточнену реакцію в місці введення, біль у місці введення, почервоніння шкіри в місці введення та свербіж у місці введення. Найпоширенішою реакцією був біль у місці введення. Частота його розвитку була порівняною в пацієнтів, які отримували галканезумаб (галканезумаб 120 мг, 240 мг, 10,1 %, 11,6 % відповідно) і плацебо (9,5 %). У більшості випадків про розвиток реакції повідомляли протягом 60 хв після ін'єкції (~86 % учасників).

Частота неуточненої реакції в місці введення, почервоніння та свербіння були істотно вищими в пацієнтів, які отримували галканезумаб, у порівнянні з пацієнтами, які отримували плацебо. В аналізованій вибірці осіб, які отримували галканезумаб, пацієнти отримали 12 доз, при цьому частота розвитку реакцій у місці введення для обох доз склала 21,8 %. Проте, зі збільшенням числа отриманих доз не відбувалося збільшення частоти розвитку реакцій у місці введення. Не повідомлялося про випадки розвитку серйозних НЯ, пов'язаних із реакціями в місці введення.

При застосуванні галканезумабу часто спостерігається розвиток реакцій у місці введення. Ступінь вираженості таких реакцій в основному варіюється від легкого до помірного. Вони не є серйозними НЯ та зникають спонтанно. Число випадків скасування терапії через розвиток реакцій у місці введення було невисоким (1 %).