EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Порівняльний аналіз модуляторів рецепторів сфінгозин-1-фосфату при розсіяному склерозі

Розсіяний склероз Розсіяний склероз
Розсіяний склероз Розсіяний склероз

Модулятори рецепторів сфінгозин-1-фосфату (S1P) широко використовуються для лікування рецидивуючого розсіяного склерозу (РС), при цьому кожен препарат демонструє різну селективність до підтипів рецепторів S1P.

Дивитися все

Гловні тези

Серед модуляторів рецепторів S1P при розсіяному склерозі найбільшу ефективність демонструють фінголімод (1,25 мг) та озанімод (1 мг), тоді як сипонімод (1,25 мг та 0,25 мг) характеризується найкращим профілем безпеки.

Передумови до проведення дослідження

Модулятори рецепторів сфінгозин-1-фосфату (S1P) широко використовуються для лікування рецидивуючого розсіяного склерозу (РС), при цьому кожен препарат демонструє різну селективність до підтипів рецепторів S1P. Зв'язуючись з рецепторами S1P, пов'язаними з G-білком, вони мають потужну імуномодулюючу дію, обмежуючи утворення нових уражень центральної нервової системи (ЦНС) та пригнічуючи реактивацію існуючих. Метою даного дослідження була оцінка порівняльної ефективності та безпеки різних модуляторів рецепторів S1P при лікуванні розсіяного склерозу.

Методологія

Було проведено систематичний пошук у базах даних PubMed, Embase та Cochrane Library щодо рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) з оцінки застосування модуляторів рецепторів S1P при розсіяному склерозі. Первинними кінцевими точками були середньорічна частота рецидивів та частота небажаних явищ. Стандартизовані середні відмінності (SMD) та відношення шансів (OR) перевірялися з 95% довірчими інтервалами (ДІ). Методи лікування ранжирували з використанням поверхні під кумулятивною кривою розподілу (SUCRA). Ризик систематичних помилок контролювали за допомогою інструменту Cochrane RoB 2.

Результати

З 1750 перевірених записів було відібрано 17 РКД за участю 16 006 пацієнтів. Фінголімод (1,25 мг) забезпечив найбільше зниження середньорічної частоти рецидивів (SMD = −0,4422; SUCRA = 92,65%), тоді як озанімод (1 мг) забезпечив найменшу кількість нових уражень, що контрастуються гадолінієм (SMD = −0,6516; SUCRA = 86,38%). Сипонімод (1,25 мг) був пов'язаний із найнижчою частотою небажаних явищ (OR = 0,4606; SUCRA = 93,20%). Більшість досліджень показали низький ризик систематичних помилок.

Висновок

Серед модуляторів рецепторів S1P найбільшу ефективність продемонстрували фінголімод та озанімод, тоді як сипонімод показав найбільш сприятливий профіль безпеки. Додаткові довгострокові дослідження повинні підтвердити ці результати та оцінити їх вплив на результати, що оцінюються пацієнтами.

Джерело:

Annals of Clinical and Translational Neurology

Стаття:

The Comparative Effectiveness and Tolerability of Sphingosine-1-Phosphate Receptor Modulators in Patients With Multiple Sclerosis: A Network Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials

Автори:

Faizan Shahzad і співавт.

Коментарі (0)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua
Спробуй: