Мета дослідження полягала у вивченні взаємозв'язку між впливом препаратів, що пригнічують кислотність (ППК), у дитинстві та ризиком виникнення повторних епізодів бронхообструкції, появи чутливості до алергенів та розвитку бронхіальної астми у ранньому дитинстві.

Було проаналізовано дані проспективного когортного диверсифікованого багатоцентрового дослідження, до якого було включено 921 немовля з бронхіолітом в анамнезі. Вплив ППК на немовлят (включаючи інгібітори протонної помпи та антагоністи H2-гістамінових рецепторів) визначали на основі звітів батьків та аналізу медичних карт.

У дослідженні оцінювали такі кінцеві точки, як розвиток рецидивуючої бронхообструкції до трьох років, поява сенсибілізації до алергенів у ранньому дитинстві (вимірюваної за рівнем специфічних IgE в крові) та розвиток бронхіальної астми до шести років. Для врахування різних факторів впливу використовували багатовимірні моделі логістичної регресії та багатовимірні моделі пропорційних ризиків Коксу.

У когорті, що включає 921 дитину, 202 (22 %) у дитинстві зазнали впливу ППК. Порівняно з дітьми, які не піддавалися впливу ППК, ті, хто зазнав їхнього впливу, були більш схильні до розвитку рецидивуючої бронхообструкції до трьох років (скориговане відношення ризиків: 1,58) та бронхіальної астми до шести років (скориговане відношення шансів: 1,66). Однак не було виявлено статистично значущого зв'язку між застосуванням ППК у дитинстві та сенсибілізацією до алергенів у ранньому дитинстві (скориговане відношення шансів: 1,00).

Хоча застосування ППК у дитинстві, мабуть, не збільшує ризик появи сенсибілізації до алергенів у ранньому дитинстві, воно дійсно підвищує ризик розвитку бронхообструкції рецидивуючої та бронхіальної астми в цьому віці.