Мета систематичного огляду та мережевого метааналізу рандомізованих контрольованих досліджень полягала в оцінці довгострокової ефективності фармакотерапії, когнітивно-поведінкової терапії безсоння (КПТ-Б) та фізичних вправ у покращенні якості сну в осіб із хронічним безсонням.

Пошук відповідних публікацій проводили у таких базах даних, як SPORTDiscus, Embase, PsycINFO та MEDLINE. Під час пошуку розглядали дослідження довгострокового впливу цих трьох втручань на поліпшення сну. Для включення в аналіз період спостереження після втручання у дослідженні мав становити щонайменше шість місяців. Основною кінцевою точкою, що становить інтерес, була довгострокова ефективність цих втручань у поліпшенні сну, а додатковою кінцевою точкою була ефективність лікування. Було проведено мережевий метааналіз випадкових ефектів із використанням частотного підходу.

До аналізу було включено тринадцять досліджень. Після середнього періоду подальшого спостереження, що склало 10,3 місяці, довгострокова ефективність терапії щодо поліпшення сну в групах КПТ-Б та фізичних вправ була вищою порівняно з контрольною групою. У групах єдиного включеного препарату фармакотерапії, темазепаму, спостерігалася більша ефективність лікування порівняно з контрольною групою, але при цьому більшої довгострокової ефективності не зареєстровано (таблиця 1).

На підставі оцінок подальшого спостереження, що тривало шість місяців і більше, встановлено довгострокову ефективність фізичних вправ та КПТ-Б у покращенні сну у дорослих із хронічним безсонням. І навпаки, при застосуванні темазепаму не відзначалося більшої довгострокової ефективності порівняно з контрольною групою.