Метою дослідження було вивчення впливу преднізону (глюкокортикоїду) на біомаркери запалення за даними раніше проведеного багатоцентрового рандомізованого плацебо-контрольованого клінічного дослідження, в якому виконували оцінку результатів курсу терапії преднізоном у дозі 50 мг на добу протягом 7 днів у порівнянні з плацебо на великій групі  госпіталізованих пацієнтів із позалікарняною пневмонією.

За допомогою тесту Вілкоксону та дисперсійного аналізу вивчили концентрації С-реактивного білка (СРБ) та прокальцитоніну, а також кількості лейкоцитів та нейтрофілів у осіб, які отримували глюкокортикоїдну терапію або не отримували таку, на початковому рівні, на 3, 5 та 7-й дні лікування та при виписці. Оцінку проводили на підставі даних 355 пацієнтів із групи плацебо та 356 пацієнтів із групи преднізону.

Порівняно з плацебо застосування преднізону було пов'язане зі зниженням концентрації СРБ на 3, 5 та 7 дні лікування (середня різниця 46%). Щодо концентрації прокальцитоніну, то такої різниці не спостерігалося. У всіх контрольних часових точках кількість лейкоцитів і нейтрофілів була більшою в групі преднізону (середня різниця 33% для нейтрофілів та 27% для лейкоцитів).

Введення преднізону не чинить статистично значущого впливу на концентрацію прокальцитоніна. Отже, концентрація прокальцитоніна може бути відповідним і надійним показником відповіді на терапію у пацієнтів з пневмонією, які отримують преднізон, а також може більш точно відображати рівень розрішення інфекції порівняно зі стандартними маркерами запалення.