Мета рандомізованого клінічного дослідження полягала в оцінці впливу ерадикації гелікобактера (H. pylori) на вміст жиру в печінці (ВЖП) та показники функціональних печінкових проб (ФПП) у осіб з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) та диспепсичним синдромом, які не страждають на цукровий діабет.

У дослідження включили 40 осіб: з диспепсією;інфекцією H. pylori; та НАСГ, які не страждали на цукровий діабет (середній вік, років: 41,58). Учасників рандомізували у дві групи дослідження. Учасники експериментальної групи (n=20) отримували терапію для ерадикації H. pylori. Учасники контрольної групи (n = 20) терапію для ерадикації H. pylori не отримували.

Стандартне лікування НАСГ проводили в обох групах. Основною кінцевою точкою була середня зміна показників ФПП. Додатковими встановленими контрольними точками були середня зміна сироваткових показників метаболізму та величини ВЖП. Тривалість спостереження учасників дослідження становила 5 років.

При вивченні індивідуальних змін оцінюваних показників в обох групах дослідження виявили виразне зниження середньої активності аланінамінотрансферази (АЛТ) у сироватці крові, вмісту глюкози в крові натще (ГКН), тригліцеридів та холестерину, а також підвищення вмісту ліпопротеїнів високої щільності. Під час вивчення міжіндивідуальних відмінностей було встановлено більш виразне зниження вмісту ГКН в учасників, які отримували терапію для ерадикації H. pylori, порівняно з учасниками з контрольної групи.

Порівняно з контрольною групою, в експериментальній групі спостерігали більш виразне зниження ВЖП, вмісту інсуліну, ліпопротеїнів низької щільності, холестерину, тригліцеридів, активності лужної фосфатази, аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази, а також розмірів окружності талії. Проте ці відмінності були статистично не значущими.

Проведення терапії для ерадикації H. pylori у поєднанні зі стандартним лікуванням НАСГ приносить користь пацієнтам з НАСГ та диспепсією, які не страждають на цукровий діабет.