У цьому дослідженні оцінювали вплив застосування неопіоїдних анальгетиків, таких як ацетамінофен та декскетопрофен, у дорослих пацієнтів з опіками, які не потребують госпіталізації у відділення інтенсивної терапії.

До дослідження було включено 13 послідовно госпіталізованих пацієнтів з опіками. Протягом 6 днів учасники самостійно приймали анальгетики за необхідності. Реєстрували потребу в анальгетиках, тривалість госпіталізації та кількість годин, проведених у медичній установі. Перев'язку незмінно виконували о 11 годині, за винятком дня операції.

Щоб забезпечити узгодженість у часі з перев'язкою рани операцію проводили в 11 годин. Хірургічне втручання проводили лише 1 раз на 4-й або 5-й день 6-денного періоду. Реєстрували час прийому препаратів, а інтенсивність болю оцінювали з використанням візуальної аналогової шкали (ВАШ). Далі отримані дані використовували у статистичному аналізі.

Статистично значимих відмінностей між категоріями, виділеними за віком та статтю, виявлено не було. У міру збільшення площі опіків спостерігалося відповідне збільшення кількості анальгетиків, що споживаються. Найбільш висока частота застосування анальгетиків відзначалася в 11 годин (під час перев'язки рани), а найнижча в 14 годин. Суттєвих відмінностей у знеболювальній дії парацетамолу та декскетопрофену виявлено не було.

У пацієнтів із опіками потреба в аналгетиках варіювалася протягом дня. Ефективність застосування декскетопрофену та ацетамінофену була вищою протягом дня, ніж при перев'язці. При визначенні частоти та кількості аналгетиків необхідно враховувати загальну площу поверхні тіла.