Мета даного ретроспективного аналізу полягала у вивченні взаємозв'язку між синдромом надмірного бактеріального росту в тонкому кишечнику (СНБР) та гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) з особливим акцентом на ролі терапії, що знижує кислотність.
Існує тісний зв'язок між гастроезофагеальною рефлюксною хворобою та синдромом надмірного бактеріального росту в тонкому кишечнику, особливо у пацієнтів з позитивними результатами воднево-метанового дихального тесту на метан. Основним мікробним маркером є Bacteroides uniformis, зміни метаболізму якого пов'язані з АТФ-зв'язуючими касетними транспортерами.
Мета даного ретроспективного аналізу полягала у вивченні взаємозв'язку між синдромом надмірного бактеріального росту в тонкому кишечнику (СНБР) та гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) з особливим акцентом на ролі терапії, що знижує кислотність. Також у ході дослідження вивчали зміни у складі кишкової мікробіоти та метаболічних профілях у пацієнтів, у яких діагностовано обидва захворювання.
Учасники заповнювали клінічні опитувальники та проходили воднево-метановий дихальний тест та гастроскопію. Діагноз ГЕРХ був поставлений на підставі оцінок за шкалою опитувальника ГЕРХ (GERD-Q) та результатами ендоскопічного дослідження. Діагноз СНБР було підтверджено на підставі результатів воднево-метанового дихального тесту. У ході дослідження було ретельно вивчено зв'язок між СНБР та ГЕРХ, виявлено фактори ризику СНБР та проведено моніторинг фекальної мікробіоти з використанням секвенування 16S рРНК для кращого розуміння мікробіологічних та метаболічних змін.
У дослідження було включено загалом 394 пацієнти, у 148 з яких було діагностовано ГЕРХ, а 287 пацієнтів мали позитивний результат тесту на СНБР. Серед пацієнтів із СНБР у 270 був позитивний результат воднево-метанового дихального тесту на метан (CH4 ) та у 97 пацієнтів – позитивний результат воднево-метанового дихального тесту на водень (H2 ). Поширеність ГЕРХ була значно вище серед пацієнтів з СНБР (р = 0,007), при цьому більш тісний зв'язок спостерігався у пацієнтів з CH4 -позитивним статусом порівняно з H2 -позитивним статусом (р = 0,020).
Результати логістичного регресійного аналізу підтвердили той факт, що ГЕРХ є самостійним фактором ризику розвитку СНБР. Короткострокове застосування низьких доз препаратів, що пригнічують кислотність, не впливало на розвиток СНБР. Згідно з результатами аналізу мікробіоти 24 учасників, у пацієнтів із ГЕРХ та СНБР переважали Bacteroides uniformis та Bacteroides stercoris. При метаболічному профілюванні виявлено зрушення за участю АТФ-зв'язувальних касетних транспортерів, що вказує на більш глибокий біохімічний зв'язок.
Виявлено тісний зв'язок ГЕРХ з СНБР, особливо у пацієнтів з позитивним результатом воднево-метанового дихального тесту на CH4 . Мікробіологічний профіль пацієнтів з ГЕРХ-СНБР значно відрізнявся від профілів осіб без цих патологій, при цьому відмінним видом був Bacteroides uniformis. Порушення метаболізму у цих пацієнтів були насамперед пов'язані з активністю АТФ-зв'язуючих касетних транспортерів.
Journal of Inflammation Research
Correlation Between Gastroesophageal Reflux Disease and Small Intestinal Bacterial Overgrowth: Analysis of Intestinal Microbiome and Metabolic Characteristics
Zi -Teng Wang та співавт.
Коментарі (0)