Згідно з результатами ретроспективного обсерваційного дослідження, у пацієнтів з оперізуючим герпесом (ОГ) аменамевір (AMNV) перевершує фамцикловір (FCV) за ефективністю щодо полегшення гострого больового синдрому. Метою дослідження Yukako Kageshima та співавт. було вивчення впливу аменамевіру та фамцикловіру на інтенсивність болю при гострому ОГ та частоту розвитку постгерпетичної невралгії (ПГН).

До дослідження були включені дорослі пацієнти з ОГ, які отримували терапію аменамевіром (143 пацієнти) та фамцикловіром (131 пацієнт). Оцінку інтенсивності болю в обох групах проводили з використанням 11-бальної цифрової рейтингової шкали (ЦРШ). Оцінки інтенсивності болю за ЦРШ у досліджуваних групах порівнювали з використанням U-критерію Манна-Уітні, а статистичне вивчення частоти розвитку ПГН проводили з використанням критерію Пірсона. Прогностичні чинники розвитку ПГН оцінювали у межах однофакторного логістичного регресійного аналізу.

Порівняно з пацієнтами, які отримували фамцикловір, у пацієнтів, яким проводили лікування аменамевіром, у гострому періоді ОГ оцінки інтенсивності болю були статистично значущими. При цьому оцінки інтенсивності болю в 0-й день дослідження на початок лікування між групами не відрізнялися. Крім того, частота розвитку ПГН у досліджуваних групах була порівнянною (9,8% порівняно з 11,5%). У загальній досліджуваній когорті оцінка інтенсивності болю на 2-3-му тижні перебувала у статистично значущому зв'язку з розвитком ПГН (r2 = 0,180).

У пацієнтів, які звернулися за медичною допомогою на пізніших термінах (більш ніж через 3 дні після початку ОГ) застосування аменамевіру було пов'язане з більш вираженим полегшенням больового синдрому в гострому періоді порівняно з фамцикловіром, але не у пацієнтів, які звернулися за медичною допомогою на ранніх термінах (протягом трьох днів після початку ОГ). Таким чином, аменамевір перевершує фамцикловір за ефективністю зниження інтенсивності больового синдрому в гострому періоді ОГ. Автори дійшли висновку, що застосування аменамевіру не було пов'язане зі зниженням частоти розвитку ПГН через те, що це ускладнення ОГ має багатофакторну етіологію.