EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Антиамілоїдна терапія при хворобі Альцгеймера призводить до мінімального покращення когнітивних функцій і високого ризику розвитку ARIA

Хвороба Альцгеймера Хвороба Альцгеймера
Хвороба Альцгеймера Хвороба Альцгеймера

Що нового?

Моноклональні антитіла, спрямовані на амілоїд, забезпечують лише помірне покращення когнітивної та функціональної продуктивності при деменції Альцгеймера, які не досягають клінічно значущих рівнів, водночас значно підвищуючи ризик побічних ефектів, пов'язаних із ARIA.

Метааналіз, що оцінив клінічне значення антиамілоїдних моноклональних антитіл при хворобі Альцгеймера, показав, що досягнення помірних когнітивних та функціональних покращень супроводжується значними ризиками.

Марк Г. Ебелл (Mark H Ebell) та інші дослідники провели систематичний огляд баз даних PubMed, Cochrane CENTRAL, п'яти реєстрів клінічних досліджень та списків літератури, для ідентифікації рандомізованих контрольованих досліджень, що порівнюють антиамілоїдні антитіла з плацебо. Були включені дослідження з дозуваннями фази III або схваленими FDA США, де було зафіксовано принаймні один клінічно значущий показник користі чи шкоди. Дані, незалежно відібрані щонайменше двома дослідниками, були об'єднані для метааналізу за допомогою моделі випадкових ефектів. Основна увага була приділена змінам функціональних і когнітивних шкал і оцінці того, чи досягли вони мінімально клінічно значущої різниці (MCID).

Аналіз включав 19 публікацій, що охоплювали 23 202 пацієнтів, і які розглядали 8 різних антитіл проти амілоїду. Для наступних ключових показників було виявлено лише незначне покращення порівняно з плацебо:

  • Шкала тяжкості хвороби Альцгеймера (ADAS-Cog 11–14): Стандартизована середня різниця (SMD) –0,07 (95% ДІ, –0,10 до –0,04)
  • Коротка шкала оцінки психічного стану (MMSE): Покращення на 0,32 бала (95% ДІ, 0,13–0,50)
  • Рейтингова шкала клінічної оцінки деменції – сума балів (CDR-SB): середня різниця –0,18 бала (95% ДИ, –0,34 до –0,03)
  • Сукупні функціональні показники: SMD 0,09 (95% ДІ, 0,05–0,13)

Варто зазначити, що жодне з цих покращень — включно з тими, що спостерігалися при застосуванні леканемабу, адуканумабу і донедемабу — не досягло порогу MCID, що вказує на обмежену клінічну значущість. Дослідження також висвітлило важливі питання безпеки. Пацієнти, які отримували антиамілоїдні антитіла, мали значно підвищений ризик наступних ускладнень:

  • Амілоїд-асоційовані зміни на МРТ (ARIA) – набряк: відносний ризик (RR) = 10,29; Кількість пацієнтів, необхідних для реєстрації цього ускладнення (NNH) = 9
  • Симптоматичний набряк ARIA: RR = 24,3; NNH = 86
  • ARIA-крововилив: RR = 1,74; NNH = 13

Ці дані показали, що хоча когнітивні та функціональні покращення спостерігаються при використанні антиамілоїдних препаратів, ці ефекти мінімальні і компенсуються клінічно значущими побічними ефектами. Автори дійшли висновку, що сучасні методи лікування хвороби Альцгеймера за допомогою моноклональних антитіл мають обмежену клінічну цінність і пов'язані з значними ризиками, що підкреслює необхідність ретельного відбору пацієнтів і постійного моніторингу безпеки.

Джерело:

Annals of Family Medicine

Стаття:

Clinically Important Benefits and Harms of Monoclonal Antibodies Targeting Amyloid for the Treatment of Alzheimer Disease: A Systematic Review and Meta-Analysis

Автори:

Mark H Ebell та ін.

Коментарі (0)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua
Спробуй: