В ході недавнього дослідження, результати якого опубліковані в Arthritis Research & Therapy Journal, була доведена ефективність повторного застосування етанерцепта (ETA) для лікування пацієнтів з ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА).

Мета дослідження, проведеного Jens Klotsche і групою дослідників, полягала в оцінці факторів, що корелюють з припиненням застосування ETA в неактивній фазі хвороби і подальшим ризиком загострення захворювання. Також була проведена оцінка ефективності ETA при повторному лікуванні після загострення захворювання на основі даних двох поточних перспективних реєстрових досліджень. В ході цих реєстрових досліджень були зібрані загальні клінічні дані пацієнтів з ЮІА, які отримували традиційні синтетичні і біологічні хворобо-модифікуючі протиревматичні препарати (ХПРП), з дитячого до дорослого віку.

Спочатку 1724 пацієнта пройшли курс ETA, потім 338 пацієнтів отримали другий курс і 54 пацієнта - третій курс. В ході проведення всіх трьох курсів була зареєстрована схожа частота дострокового припинення терапії через її неефективність і розвитку небажаних явищ.

Після досягнення ремісії в ході першого курсу ETA в цілому 332 пацієнта (19,3%) відмовилися від подальшого застосування препарату. Триваючий олігоартрит, більш молодий вік і більш короткий часовий проміжок між початком ЮІА та початком застосування ETA, а також досягнення відповіді на терапію протягом перших 6 місяців були статистично значимо пов'язані з припиненням терапії при досягненні неактивної фази захворювання. Активізація захворювання відзначалася у 77% пацієнтів (середній період часу до загострення становив 12,1 місяця). При розвитку загострення велика частина пацієнтів отримала повторний курс ETA (117 з 161 пацієнта; 72,7%).

Після переходу захворювання в неактивну фазу кожен п'ятий пацієнт знову припинив застосування ETA. Через рік після відновлення терапії ETA приблизно у 70% пацієнтів була досягнута неактивна фаза захворювання.

Дослідники прийшли до висновку, що можливий зв'язок між своєчасним застосуванням ХПРП і більш високим рівнем досягнення неактивної фази захворювання може свідчити про наявність терапевтичного вікна при проведенні даної терапії.