Змінити пароль!
Скинути пароль!
Що нового?
Діти та молоді люди з сімей з низьким соціально-економічним становищем, з-поміж етнічних меншин і з низьким рівнем освіти значно рідше вдаються до БМГ. Однак у них спостерігаються такі ж покращення в контролі глікемії, як і в їх більш благополучних однолітків.
Систематичний огляд виявив кричущу нерівність у доступі до безперервного моніторування рівня глюкози (БМГ) серед дітей та молодих людей з цукровим діабетом 1 типу (ЦД1). Результати показують, що представники сімей з низьким доходом, етнічних меншин та сімей з нижчим рівнем освіти набагато рідше вдаються до БМГ, незважаючи на досягнення подібних результатів щодо здоров'я під час його використання. В огляді були вивчені дані 27 спостережних досліджень, присвячених особам молодше 26 років із цукровим діабетом 1 типу.
Дослідження включалися в аналіз тільки в тому випадку, якщо в них повідомлялося про використання БМГ з розбивкою за соціальними та демографічними факторами, такими як рівень доходу, освіта, етнічна належність та тип медичного страхування. Пошук проводили в базах даних Medline, Web of Science та Embase. Дослідження, проведені в країнах з низьким або середнім рівнем доходу, з числом учасників менше 500 осіб або в яких повідомлялося лише про гібридні пристрої для введення інсуліну із замкнутим циклом, були виключені. Дослідники виявили, що використання БМГ було стабільно нижчим серед дітей із неблагополучних у соціально-економічному відношенні сімей, особливо представників негроїдної раси, дітей із сімей з державним страхуванням та сімей з нижчим рівнем освіти батьків.
На ці тенденції значною мірою не вплинули коригування за іншими факторами, що говорить про те, що соціальна нерівність відіграє безпосередню роль в обмеженні доступу до НМГ. Показники припинення лікування також були вищими в цих групах. Однак серед дітей, які використовували НМГ, було мало доказів того, що у дітей з нижчим соціально-економічним статусом або серед меншин спостерігався гірший контроль рівня глюкози в крові, що вимірюється за рівнем глікованого гемоглобіну (HbA1c). Єдиним винятком став нижчий рівень освіти батьків, який, мабуть, мав деякий зв'язок з вищим рівнем HbA1c у дітей.
Цікаво, що в країнах, де витрати на БМГ компенсуються державою, розрив у використанні між групами з різним соціально-економічним статусом був меншим, що вказує на потенційну можливість зміни політики зі скорочення нерівності. Хоча лише близько третини включених досліджень було оцінено як високоякісні за шкалою Ньюкасл-Оттава, загальна тенденція даних була очевидною. Автори не змогли провести метааналіз через високу варіабельність результатів досліджень. Однак вони надали значну інформацію на основі зведеної статистики та некоригованих відношень шансів.
Таким чином, соціально-економічні та етнічні відмінності у доступі до БМГ продовжують впливати на дітей з цукровим діабетом 1 типу. Тим не менш, однакова користь, що спостерігається серед користувачів незалежно від походження, дозволяє припустити, що покращення доступу, особливо за рахунок більш широкого відшкодування витрат, може допомогти скоротити ці давні прогалини в охороні здоров'я.
Pediatric Diabetes
Equity of Continuous Glucose Monitoring in Children and Young People With Type 1 Diabetes: A Systematic Review
James Howard Dicks та співавт.
Коментарі (0)