Згідно з результатами дослідження, опублікованими в журналі Journal of Clinical Gastroenterology, нетривале інтервальне голодування сприяє полегшенню симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Мета дослідження полягала в оцінці короткострокового впливу інтервального голодування на стан пацієнтів із підозрою на ГЕРХ.

Учасників дослідження відбирали серед пацієнтів, спрямованих на бездротовий моніторинг pH протягом 96 годин без застосування інгібітора протонної помпи (ІПП). У перші два дні моніторингу пацієнти продовжували харчуватися за звичайною схемою, потім протягом двох днів переходили на інтервальне голодування за схемою 8/16 (8 годин – харчове вікно, протягом якого дозволено прийом їжі та 16 годин – період голоду). У ході дослідження вимірювали ступінь тяжкості симптомів ГЕРХ та збирали дані про об'єктивні показники.

Усього було обстежено 25 пацієнтів. Повністю схеми інтервального голодування дотримувалися 36% пацієнтів (n = 9), а 84% (n = 21) - частково. У дні без голодування середній час впливу кислоти становив 4,3% порівняно з 3,5% у дні голодування. Тривалість впливу кислоти під час інтервального голодування знизилася на 0,64. Крім того, знизилася виразність симптомів ГЕРХ печії та відрижки (14,3 та 9,9; різниця: -4,46).

На початку лікування пацієнтам було складно дотримуватись обмежень у часі вживання їжі. Дані, що підтверджують зниження інтенсивності впливу кислоти при інтервальному голодуванні, мають низьку статистичну якість. Проте інтервальне голодування, імовірно, пов'язане з потенційними перевагами у вигляді зниження виразності симптомів ГЕРХ - печії та відрижки.