Ризики кровотеч при видаленні зубів на фоні прийому пероральних антикоагулянтів прямої дії

Новини медицини 2 хв 1024

Розмір шрифту

Дата публікації: 09/12/2024

Що нового?

Пероральні антикоагулянти прямої дії можуть посилювати кровотечу під час видалення зуба, але в більшості випадків вона протікає у легкій формі та піддається лікуванню, що говорить про те, що тимчасове припинення прийому цих препаратів не завжди необхідне.

Нове дослідження показало, що пероральні антикоагулянти прямої дії (ПОАКПД) можуть підвищувати ризик кровотечі при видаленні зубів. У цьому проспективному когортному дослідженні, результати якого були опубліковані в журналі Dentistry Journal, вивчали випадки інтра- , пери- та післяопераційних кровотеч у пацієнтів ( вік > 18 років), яким проводили видалення зубів на фоні терапії ПОАКПД.

У цьому нерандомізованому одноцентровому клінічному дослідженні з тривалістю спостереження 1 тиждень взяли участь пацієнти, яким було показано видалення як мінімум одного зуба. На початковому рівні добровольців розподілили за групами відповідно до призначеної кардіологом схеми прийому препарату:

група 1: добровольці, які приймають ПОАКПД без змін у схемі лікування у зв'язку з хірургічним втручанням.
група 2: добровольці, які приймають ПОАКПД, із затримкою, зменшенням дози або перериванням лікування у зв'язку з хірургічним втручанням. Призупинення прийому ПОАКПД рекомендував кардіолог або терапевт з урахуванням стану здоров'я пацієнта.

У ході дослідження 49 добровольців стратифікували за прийнятими препаратами (8 — дабігатран, 8 — едоксабан, 16 — апіксабан, 17 — ривароксабан). З них 33 особи не приймали ПОАКПД до процедури. Учасників розділили на підгрупи в залежності від кількості віддалених зубів (≤ 3 або > 3), необхідності підняття клаптя, а також від того, чи проводилась остеотомія. Контроль кровотечі здійснювали під час процедури і через певні проміжки часу (через 20, 40, 60 і 80 хвилин після процедури, а також щодня протягом перших семи днів після видалення зуба).

У пацієнтів, які перенесли видалення понад 3 зуба, підняття клаптя або остеотомію, частота кровотеч була значно вищою. Застосування ривароксабану та апіксабану було пов'язане з більш частим розвитком кровотеч. Частота розвитку інтра- , пери- та післяопераційних кровотеч у пацієнтів, які отримували ПОАКПД, була порівнянною. Однак епізоди, що спостерігалися, були легкого ступеня тяжкості і легко піддавалися лікуванню. Припинення прийому антикоагулянтів до процедури не вплинуло на кровотечу після операції.