У недавньому інноваційному дослідженні було виконано оцінку взаємозв'язку мікробіома кишечника з розвитком різних форм мігрені. Це дозволяє внести ясність у дебати, що продовжуються, про взаємозв'язок цих двох факторів.

У дослідженні використовували комплексний підхід, що ґрунтується на однонуклеотидних поліморфізмах, пов'язаних з мікробіомом кишечника, згідно з результатами повногеномного дослідження асоціації, проведеного консорціумом MiBioGen.

Одночасно дослідники використовували зведені статистичні дані із спільного повногеномного метааналізу асоціацій, проведеного Міжнародним консорціумом генетики головного болю (IHGC) та консорціумом FinnGen. Цей аналіз включав мігрень, мігрень з аурою та мігрень без аури. Основною методологією дослідження було зважування зворотної дисперсії (ЗЗД), а додатковий аналіз чутливості дозволив врахувати плейотропію та підвищити достовірність результатів.

Примітно, що результати, отримані з наборів даних IHGC, дозволили виявити мережу зв'язків та виділити десять бактеріальних таксонів для мігрені, п'ять для мігрені з аурою та дев'ять для мігрені без аури. Для кожного з них було встановлено статистично значущий причинно-наслідковий зв'язок (ЗЗД, р < 0,05 у всіх випадках). Набір даних FinnGen дозволив підтвердити ці результати, зокрема, для родів Coprococcus та Anaerotruncus. Глибший аналіз даних дозволив виявити дев'ять, дванадцять і сім груп бактерій, чітко пов'язаних з розвитком мігрені, мігрені з аурою та мігрені без аури відповідно.

Примітно, що навіть після застосування поправки на рівень хибнопозитивних результатів зберігався причинно-наслідковий зв'язок для сімейства Bifidobacteriaceae та порядку Bifidobacteriales щодо розвитку мігрені та мігрені без аури. Рівень надійності був підвищений за допомогою ретельного аналізу гетерогенності та плейотропії, що ефективно підкріплювало цілісність результатів ЗЗД. Результати цього всебічного дослідження свідчать, що мікробіом кишечника впливає на розвиток мігрені, мігрені з аурою та мігрені без аури.

Це дослідження не тільки дозволяє по-новому поглянути на порушення зв'язку «кишковий головний мозок» у контексті мігрені, але також підкреслює необхідність додаткових досліджень для підтвердження ролі кишкового мікробіома та з'ясування основних механізмів, що забезпечують цей складний взаємозв'язок.