Фексупразан полегшує симптоми ГЕРХ, при цьому підтримуюча терапія з епізодичним прийомом препарату в міру необхідності така ж ефективна, як і безперервна терапія.
За результатами проспективного когортного дослідження фексупразан є ефективним методом лікування як при стартовій, так і підтримуючій терапії у пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Лікування ГЕРХ зазвичай передбачає безперервну терапію або прийом препарату при необхідності для запобігання рецидиву симптомів. Однак роль фексупразану (калій-конкурентного кислотного блокатора [К-ККБ]) у підтримувальній терапії ГЕРХ залишається недостатньо вивченою. Дане дослідження було спрямоване на заповнення цієї прогалини та вивчення застосування фексупразану при лікуванні ГЕРХ.
Загалом до дослідження було включено 31 пацієнта, який страждає на щотижневу печію або кислотну регургітацію та підтверджений ерозивний езофагіт. Учасники отримували 40 мг фексупразану щодня протягом чотирьох тижнів, після чого їм пропонувався вибір між безперервним прийомом препарату або прийомом у міру необхідності для підтримуючої терапії протягом наступних чотирьох тижнів. Кінцевою точкою дослідження стала частка пацієнтів, які обрали терапію в міру потреби. Вторинні кінцеві точки включали оцінку тяжкості симптомів з використанням опитувальника ГЕРХ (GERD-Q) та індексу оцінки тяжкості симптомів шлунково-кишкових розладів у пацієнтів (PAGI-SYM).
Відзначалося значне полегшення симптомів після стартової терапії протягом 4 тижнів. Оцінка симптомів за опитувальниками GERD-Q та PAGI-SYM показала помітне зниження (вихідний рівень порівняно з 4-м тижнем). Після цього початкового лікування 21 (67,7%) учасник віддав перевагу гнучкості терапії в міру необхідності, вибравши її для фази підтримуючої терапії. Ці результати наголошують важливість вибору пацієнтами індивідуальних підходів до лікування.
При порівнянні оцінок симптомів до та після фази підтримуючої терапії (4 тижні порівняно з 8 тижнем) істотних змін не спостерігалося. Цікаво, що, хоча це не мало статистичної значущості, ті, у кого спостерігалося найбільш виражене зменшення симптомів, з більшою ймовірністю обирали терапію в міру потреби. Наприкінці фази підтримуючої терапії не було виявлено суттєвих відмінностей у контролі симптомів між безперервною терапією та терапією при необхідності (таблиця 1).

Дане дослідження підтверджує, що використання фексупразану є перспективним методом лікування ГЕРХ, що забезпечує як гнучкість, так і ефективність терапії. Вибір більшості пацієнтів на користь терапії в міру необхідності наголошує на важливості персоналізованих варіантів лікування, надаючи додаткові докази того, що підхід, орієнтований на пацієнта, може підвищити прихильність до лікування та задоволеність ним при ГЕРХ.
Journal of Personalized Medicine
Preference for On-Demand Fexuprazan Therapy in Gastroesophageal Reflux Disease: A Prospective Cohort Study
Byung Wook Jung та співавт.
Коментарі (0)